справа №619/5039/18
провадження №2/619/379/19
02.04.2019 р. Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого-судді Калмикової Л.К.
за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Дергачівська міська рада Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.11.2018 він придбав квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Після оформлення договору купівлі-продажу квартири відповідач обіцяв знятись з реєстрації у вказаній квартирі, але до теперішнього часу залишається зареєстрованим у квартирі.
Відповідач не проживає у вказаній вище квартирі з 2014 року.
Просить відповідача визнати таким, що втратив право користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, згідно заяви підтримав позовні вимоги, просить розглядати справу у її відсутність, без звукозапису судового процесу, не заперечує проти заочного розгляду справи, що суд вважає за можливе.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Згідно заяви позов визнає, просить справу розглядати без його участі, без звукозапису судового процесу.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
Пленум Верховного Суду України в п.4 своєї Постанови №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12.06.2009 року роз'яснив судам, що ухвалюючи в попередньому судовому засіданні рішення у зв'язку з визнанням відповідачем позову, суди повинні враховувати положення статей 174, 175 ЦПК України та до ухвалення відповідного судового рішення роз'яснювати сторонам наслідки вчинення відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійснені судом заходи з перевірки таких дій.
Представник третьої особи - Дергачівської міської ради Харківській області у судове засідання не з'явився, згідно заяви просить справу розглядати без їх представника, що суд вважає за можливе.
Суд вважає встановленими наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Як встановлено судом, позивачу на праві приватної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 28.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Харківської області Задоріною В.В.
При підписанні договору купівлі- продажу квартири продавець зобов'язався знятись з реєстраційного обліку в зазначеній вище квартирі в строк до 29.01.2019 року.
Встановлено, що до теперішнього часу у спірній квартирі зареєстрований відповідач, але не проживає, особистих речей відповідача в зазначеній квартирі не має, кореспонденція та листи на ім'я відповідача на вказану адресу не надходять.
Позивач позбавлена можливості реалізувати свої права власника майна.
Згідно ст. 319 ЦК України власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями ч.1 ст. 317 та ч.1 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.
Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 379 ЦК України вказує, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.33 своєї Постанови №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року дав судам роз'яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Встановлено, що відповідач без поважних причин не проживає за місцем реєстрації.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.316, 319, 321, 379, 405 ЦК України, ст.ст. 13, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282,354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дергачівський районним суд Харківської області.
Сторони у справі:
ОСОБА_1, ІК НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_1.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1.
Дергачівська міська рада Харківської області, місце знаходження: Харківська область, м.Дергачі, вул.Сумський Шлях,79-Б.
Суддя Л. К. Калмикова