Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №489/4103/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16972/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - управління ПФУ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року (судді Шеметенко Л.П., Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод» (далі - Товариство), про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення управління ПФУ від 03 серпня 2016 року № 56/7; зобов'язати управління ПФУ здійснити нарахування та виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 06 вересня 1983 року по 26 липня 2002 року, починаючи з 04 травня 2016 року.
На обґрунтування позову зазначив, що Центральний районний суд м. Миколаєва рішенням від 24 лютого 2016 року, яке набрало законної сили, задовольнив його позов. Встановив факт наявності стажу, який дає ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 06 вересня 1983 року по 26 липня 2002 року, зобов'язав Товариство видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про особливий характер роботи про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за списком № 1 за період з 06 вересня 1983 року по 26 липня 2002 року.
Рішення суду було виконане, довідка Товариства була надана до управління ПФУ. Однак управління ПФУ рішенням від 03 серпня 2016 р. № 56/7 відмовило позивачу призначити пенсію за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю стажу, який дає право на пільгове забезпечення.
Вважаючи рішення управління ПФУ таким, що суперечить фактам, які встановив суд, позивач звернувся за судовим захистом.
Ленінський районний суд м. Миколаєва постановою від 01 грудня 2016 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення управління ПФУ від 03 серпня 2016 року № 56/7. Зобов'язав управління ПФУ розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04 травня 2016 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з прийняттям відповідного рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про задоволення позову. Визнав протиправним та скасував рішення управління ПФУ від 03 серпня 2016 року № 56/7 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 Зобов'язав управління ПФУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 06 вересня 1983 року по 26 липня 2002 року, починаючи з 04 травня 2016 року.
Управління ПФУ не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і подало касаційну скаргу про його скасування та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до довідки від 25 липня 2016 року № 26/1, наданої Товариством на запит управління ПФУ для уточнення пільгового характеру роботи позивача, позивач працював на посаді електрозварника ручного зварювання у цеху № 16 та № 8 з 16 травня 1986 року по 23 травня 1988 року, з 13 червня 1988 року по 31 серпня 1991 року, з 01 жовтня 1991 року по 31 січня 1992 року та з 01 березня 1992 року по 21 серпня 1992 року. Управління ПФУ провело зустрічну перевірку обґрунтованості наданої позивачем довідки від 27 квітня 2016 року № 12/1. Відповідно до акта від 01 серпня 2016 року № 283 перевірки правильності видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, неможливо зарахувати спірні періоди, вказані у довідці від 25 липня 2016 року № 26/1, до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення у зв'язку з відсутністю підтвердження первинними документами.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що довідка Товариства від 27 квітня 2016 за № 12/1 містила певну прикладну інформацію із відомостями про роботу позивача, не була скасованою, у тому числі й Товариством, видана на підставі чинного рішення суду від 24 лютого 2016 року у справі № 490/10522/15-ц, яким встановлений факт наявності стажу, що дає ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 06 вересня 1983 року по 26 липня 2002 року, і яке визнається усіма без винятку на території України. Зважив суд й на те, що ця довідка була пред'явлена управлінню ПФУ в належному порядку разом із рішенням суду і заявою про призначення пільгової пенсії, а тому обґрунтовано погодився із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення управління ПФУ щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Водночас, пославшись на неодноразові звертання позивача до відповідача з проханням здійснити нарахування та виплату відповідної пенсії, які відповідач залишав без задоволення і відмовляв йому в цьому, незважаючи на встановлений судом факт стажу в позивача, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 06 вересня 1983 року по 26 липня 2002 року, про який відповідачу було достеменно відомо, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що за таких умов, зобов'язання управління ПФУ розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04 травня 2016 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з прийняттям відповідного рішення не може гарантовано відновити порушених прав позивача, а тому обґрунтовано вирішив зобов'язати управління ПФУ здійснити відповідні нарахування та виплату пенсії.
В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції, не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко