Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №804/9196/16
адміністративне провадження №К/9901/39475/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 (суддя - Кононенко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 (судді: Юрко І.В. (головуючий), Гімон М.М., Чумак С.Ф.) у справі №804/9196/16 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернулась до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу від 30.11.2016 №Ф0004211303, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.11.2016 року, податкове повідомлення-рішення №0004191303 від 30.11.2016, податкове повідомлення-рішення №0002871303 від 04.10.2016 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на запит податкової інспекції було надано відповідь про неможливість надати до перевірки документи, оскільки вони на підставі статті 30-1 Закону України «Про нотаріат» були передані до державного нотаріального архіву. Не зважаючи на це, за результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення вимог податкового законодавства та заниження оподатковуваного (чистого) доходу внаслідок включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, документально непідтверджених витрат через не надання до перевірки первинних документів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 задоволено адміністративний позов. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.11.2016 №Ф-0004211303; скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.11.2016; скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.10.2016 №0002871303 та від 30.11.2016 №0004191303.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач був позбавлений можливості надати до перевірки первині документи, пов'язані з веденням незалежної професійної діяльності у період з 01.01.2014 по 31.08.2014, зважаючи на те, що відповідно до наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 16.07.2014 року №39/2 позивачем було передано до Донецького обласного державного нотаріального архіву документи за 2012-2014 роки, в тому числі і справи за №01-14 "Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах" за весь період діяльності нотаріуса, що підтверджуються актом приймання - передавання документів до державного нотаріального архіву від 31.07.2014 року, описом справ та листом Донецького обласного державного нотаріального архіву від 18.03.2015 року №81/01-12.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що самозайнята особа ОСОБА_4 з вересня 2012 року по липень 2014 року здійснювала діяльність приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу згідно наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 06.09.2012 №592/1 та реєстраційного посвідчення від 06.09.2012 №463.
Наказом Головного управління юстиції у Донецькій області від 16.07.2014 року №39/2 у зв'язку із надходження заяви про припинення приватної нотаріальної діяльності за власним бажанням з 16.07.2014 та на підставі ст.30, ст.30-1 Закону України «Про нотаріат», припинено діяльність приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 з 16.07.2014 та анульовано реєстраційне посвідчення №463 від 06.09.2012.
27.08.2014 зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_4 у Дніпропетровському міському нотаріальному окрузі, у зв'язку із чим, вона взята на податковий облік в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
26.09.2016 Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено позивачу запит №14780/10/04-17-13-04-19 про необхідність надання документів, підтверджуючих ведення фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2014 по 31.08.2014.
28.09.2016 року позивач листом №255/01-16 повідомив податкову інспекцію про відсутність документів за вказаний період, оскільки такі документи передані нею до Донецького обласного нотаріального архіву у зв'язку із припиненням нотаріальної діяльності.
Податковим органом 30.09.2016 складено акт про ненадання позивачем запитуваних документів.
Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність - ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 за результатами якої 07.10.2016 складений акт №187/1304/3161821125, яким встановлено порушення позивачем вимог: пункту 178.3 статті 178 ПК України, в результаті чого занижено оподатковуваний (чистий) дохід за 2014 рік в розмірі 151315,80 грн, тому податок на доходи, що підлягає сплаті визначений в сумі 23 363,10 грн; абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2014 рік у загальному розмірі 52 591,00 грн.
В обґрунтування такого висновку зазначено, що позивачем не надано до перевірки документи, що є об'єктом визначення отриманого доходу за період з 01.01.2014 по 31.08.2014, а саме - реєстри для реєстрації нотаріальних дій, інформацію про рух коштів на розрахункових рахунках.
За результатами перевірки 30.11.2016 податковим органом прийняті: податкове повідомлення-рішення №0004191303, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф 0004211303 та податкове повідомлення-рішення № 0002871303 04.10.2016.
7. У доводах касаційної скарги контролюючим органом вказано на те, що перевіркою правильності віднесення до витратної частини документально підтверджених сум, пов'язаних із здійсненням діяльності за період з 01.01.2014 до 31.12.2015 позивачем встановлено завищення витрат, а саме включення до витратної частини за 2014-2015 роки витрат, які не підтверджені документально.
8. Позивачем до суду касаційної інстанції не надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу.
9. Податковий кодекс України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
9.1 Пункту 164.1 статті 164
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 цього Кодексу.
9.2 Стаття 178
Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
10. Закон України «Про нотаріат»
10.1 Абзац 5 статті 14
Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв'язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.
10.2 Частини 3 та 5 статті 30-1
Приватний нотаріус зобов'язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.
Особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов'язана протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до відповідного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. У разі якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений рішенням Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, але лише один раз і не більше ніж на місяць.
12. Приватний нотаріус є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, доходи від якої оподатковуються за ставками податку, визначеними для оподаткування доходів фізичних осіб, а база оподаткування визначається як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі фактичного вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних рішень стали доводи контролюючого органу щодо включення позивачем до витратної частини за 2014-2015 роки витрат, які не підтверджені документально.
Разом з тим, наказом Головного управління юстиції у Донецькій області від 16.07.2014 №39/2 на підставі статей 30 та 30-1 Закону України "Про нотаріат", було припинено діяльність позивача з 16.07.2014 та анульовано реєстраційне посвідчення №463 від 06.09.2012.
На виконання вище зазначених норм позивачем відповідно до наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 16.07.2014 №39/2 було передано до Донецького обласного державного нотаріального архіву документи за 2012-2014 роки, в тому числі і справи за №01-14 "Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах" за весь період діяльності нотаріуса, що підтверджуються актом приймання - передавання документів до державного нотаріального архіву від 31.07.2014 року, описом справ та листом Донецького обласного державного нотаріального архіву від 18.03.2015 року №81/01-12.
Крім того, листом Донецького обласного державного нотаріального архіву, надано відповідь про те, що доступ до приміщення архіву перешкоджає проведення АТО у місті Донецьку, у зв'язку з чим Донецький обласний державний нотаріальний архів діє віддалено у м.Краматорську Донецької області, можливість надання копій будь-яких документів відсутня.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач був позбавлений можливості надати до перевірки первині документи, пов'язані з веденням незалежної професійної діяльності у період з 01.01.2014 по 31.08.2014, а отже враховуючи, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідача стали висновки акту перевірки від 30.09.2016 «Про ненадання документів» та як наслідок, проведення перевірки без наявності вказаних документів, а тому рішення, прийняті контролюючим органом за результатами такої перевірки підлягають скасуванню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 167, 178 Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 у справі №804/9196/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду