03 квітня 2019 року
Київ
справа №826/7115/18
адміністративне провадження №К/9901/8792/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 826/7115/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Град Інвест Ріал Істейт" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 05.11.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо невжиття заходів, передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Град Інвест Ріал Істейт» помилково та/або надміру сплаченої пені у розмірі 15988,07 грн; зобов'язав Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати висновок на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Град Інвест Ріал Істейт» помилково та/або надміру сплаченої пені у розмірі 15988,07 грн на підставі поданої товариством заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів та пені №792 від 14.09.2017 та передати висновок на повернення пені до відповідного органу казначейства..
Головне управління ДФС у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд першої інстанції ухвалою від 08.05.2018 призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що податковим органом було безпідставно нараховано пеню у розмірі 15988,07 грн, а вказана сума набула статусу помилково сплачених коштів, які за заявою платника податків підлягають поверненню, оскільки 09.03.2017 позивачем сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 302052,00 грн за винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2017 №0001041402 у строк визначений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, що свідчить про те, що позивачем було сплачено податкові зобов'язання, визначені йому контролюючим органом у вказаному податковому повідомленні - рішенні, у добровільному порядку та у строки, визначені податковим законодавством.
Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційні скарзі таких застережень не міститься.
За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018, необґрунтованою.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись пунктом 5 частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019.
Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
В.В. Хохуляк