02 квітня 2019 року
Київ
справа №826/10964/17
адміністративне провадження №К/9901/5175/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018 у справі № 826/10964/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-Стиль" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі № 826/10964/17 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України і встановлено строк тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строків касаційного оскарження із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку.
Ухвала судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року направлена засобами поштового зв'язку 27 лютого 2019 року на адресу відповідача, яку ним зазначено у поданій ним касаційній скарзі.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого б вбачалася дата отримання скаржником ухвали Верховного Суду від 25 лютого 2019 року про залишення касаційної скарги без руху, на адресу Верховного Суду не надійшло.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
3 вересня 2018 року скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанцій, однак ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року було повернуто касаційну скаргу скаржнику, у зв'язку з несплатою судового збору.
Скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою 14 листопада 2018 року, при цьому ним не було надано суду касаційної інстанції довіреність на підтвердження повноважень особи, що подала касаційну скаргу, що в свою чергу слугувало для повернення такої касаційної скарги відповідно до ухвали Верховного Суду від 19 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року скаржнику втретє повернули матеріали касаційної скарги, з причин невиконання приписів процесуального закону щодо підтвердження повноважень особи, що подала касаційну скаргу .
22 лютого 2019 року скаржник повторно подав касаційну скаргу до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку стверджуючи, що строк касаційного оскарження був пропущений з поважних причин.
Розглянувши подане клопотання про поновлення строку касаційного оскарження суд вважає, що з моменту повернення касаційної скарги та її повторного подання пройшов значний проміжок часу, крім того строк було пропущено не з поважних причин, а через невиконання приписів процесуального закону внаслідок чого касаційна скарга судом касаційної інстанції неодноразово поверталась скаржнику, що дає підстави суду визнати наведені скаржником підстави про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження не поважними, а доводи - необґрунтованими.
Посилання скаржника на фінансовий стан особи публічного права суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, так як це не може бути самостійною підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки не доведено, що вживались дії для усунення таких обставин, зокрема для отримання фінансування.
Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов'язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
В поданні повторної касаційної скарги лише 22 лютого 2019 року, після отримання ухвали від 22 грудня 2018 року про повернення касаційної скарги та при сплаті судового збору ще 12 грудня 2018 року (платіжне доручення №4705 від 12.12.2018) не вбачається наміру добросовісної реалізації належного права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Зазначені ж у клопотанні відповідача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що подання касаційної скарги це право сторони, а не обов'язок. І якщо особа вважає за необхідне скористатися правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначене, хоча Кодекс адміністративного судочинства України і не встановлює конкретний момент для звернення з повторною касаційною скаргою, однак зобов'язує Суд встановити поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження. В підставах пропуску строку на касаційне оскарження, на які посилається скаржник, не вбачається ознаки поважних.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
Керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку касаційного оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018 у справі № 826/10964/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-Стиль" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2017.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду