01 квітня 2019 року
Київ
справа №820/4829/18
адміністративне провадження №К/9901/7872/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №820/4829/18 за позовом Дочірного підприємства «Автотрейдінг Схід» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
21.03.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019.
Дочірнє підприємство «Автотрейдінг Схід» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018 № 0060341213.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку Дочірного підприємства «Автотрейдінг Схід» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки листопад 2017, за результатами якої складено акт перевірки від 27.03.2018 №4432/20-4-12-13-19/31904111.
17.04.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0060341213 на суму 76 400,00 грн. та застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 15 280,00 грн.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що 24.11.2017 позивачем складена податкова накладна № 1, уграфі «Номенклатура товарів/послуг продавця» якої зазначено «Автомобіль Ford Fiesta B299 MCA НОМЕР_1».
29.11.2017 у зв'язку зі зміною номенклатури товару, зазначеній в податковій накладній № 1, позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної від 24.11.2017 № 1 на суму коригування 76400,00 грн. з показником "-" із зазначенням номенклатури «Автомобіль Ford Fiesta B299 MCA НОМЕР_1».
29.11.2017 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 до податкової накладної від 24.11.2017 № 1 на суму коригування 76 400,00 грн. з показником "+" із зазначенням номенклатури «Автомобіль Ford Fiesta B479 JH88562».
13.01.2018 о 17:58:50 позивачем здійснено реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 14 від 29.11.2017, який тотожний розрахунку коригування № 2 від 29.11.2017, на суму коригування 76 400,00 грн. з показником "+" в Єдиному реєстрі податкових накладних, документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, що підтверджується квитанцією.
Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки алгоритмом комп'ютерної програми передбачено послідовну реєстрацію розрахунків коригування спочатку з показником "-", а потім з показником "+", то об'єктивна можливість для реєстрації розрахунку коригування з показником "+" виникла у підприємства лише після прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію розрахунку коригування з показником "-", тобто після 02.01.2018.
За таких обставин Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем не порушено 16-денний строк для реєстрації розрахунку коригування, що виключає застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 20 %. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018 № 0060341213 підлягає скасуванню.
Головне управління ДФС у Харківській області, не погодившись із постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить Суд її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє зробити висновок, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192 100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі № 820/4829/18 є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 17.04.2018 № 0060341213 у розмірі 91 680,00грн.
Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №820/4829/18.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова