Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №570/4196/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29704/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гриціва М.І., Мороз Л.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року (головуючий суддя - Бучик А.Ю., судді: Охрімчук І.Г., Майор Г.І.) у справі № 570/4196/16-а за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови в донарахуванні їй пенсії протиправними та зобов'язати Управління ПФУ починаючи з 15 лютого 2016 року донарахувати та виплатити їй, з урахуванням виплачених сум, пенсію з розрахунку 90% заробітної плати, включивши до суми заробітної плати, з якої призначалась пенсія винагороду за вислугу років у розмірі 40% до посадового окладу та надбавки за спеціальне звання відповідно до довідки Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 189/17-00-05-35 та з врахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати за період з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року відповідно до довідки Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 188/17-00-05-35 без зміни базового місяця нарахування індексації пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та з 15 серпня 2007 року отримує пенсію держслужбовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Оскільки при призначенні пенсії Управлінням ПФУ не було враховано винагороду за вислугу років 40%, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на соціально-побутові потреби, індексацію доходів, які входили до структури її заробітної плати згідно з довідкою Головного управлінням ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 189/17-00-05-35 та № 188/17-00-05-35, звернулась з заявою про їх донарахування шляхом перерахунку пенсії, однак, отримала відмову оскільки з 1 травня 2016 року вступив в дію Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу» відповідно до якого проведення будь-яких перерахунків пенсійних виплат не передбачено.
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області 11 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови в донарахуванні пенсії ОСОБА_1, починаючи з 1 серпня 2016 року з розрахунку 90% заробітної плати з урахуванням винагороди за вислугу років, надбавки за спеціальне звання відповідно до довідки Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 189/17-00-05-35 та з врахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року відповідно до довідки Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 188/17-00-05-35 без зміни базового місяця нарахування індексації пенсії. Зобов'язано Управління ПФУ починаючи з 1 серпня 2016 року донарахувати та виплатити ОСОБА_1, з урахуванням виплачених сум, включивши до суми заробітної плати, з якої призначається пенсія, винагороду за вислугу років, надбавку за спеціальне звання відповідно до довідки Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 189/17-00-05-35 та з врахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року відповідно до довідки Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 188/17-00-05-35 без зміни базового місяця нарахування індексації пенсії. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що Законом України від 2 березня 2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому пенсії в порядку та на умовах вказаними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Крім того, постановою правління Пенсійного Фонду України №15-2 від 4 липня 2016 року, яка набрала чинності 2 вересня 2016 року, внесено зміни до Постанови правління Пенсійного Фонду України №15-1 від 4 вересня 2013 року, зокрема виключено абзаци 3, 4 пункту 1 щодо форми довідок про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію та про заробітну плату державним службовцям, які на момент перерахунку працюють на посадах, з яких призначено (перераховано) пенсію. Враховуючи викладене, підстави для видачі довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відповідно до норм законодавства відсутні. Також зазначив, що позивачем пропущено строку звернення до суду, встановлений положенням статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення відповідачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.
Вирішуючи позов суди виходили з того, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та з 15 серпня 2007 року їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Після призначення пенсії та переведення на пенсію держслужбовця продовжувала працювати в Державній податковій адміністрації у Рівненській області. 26 квітня 2010 року позивач звільнилася і подала довідки для перерахунку пенсії. Оскільки форми довідок які надавалися позивачем до пенсійного органу в 2010 році, не відповідали вимогам Закону України «Про державну службу», Постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" податковим органом не були включені для обрахунку пенсії наступні складові її заробітної плати: винагорода за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати. Постановами від 14 лютого 2011 року №5-1 та від 4 вересня 2013 року № 15-1 Правлінням пенсійного фонду України на виконання рішень окружного адміністративного суду міста Києва затвердженні нові форми довідок, які включають складові заробітної плати, які позивач отримувала під час проходження державної служби, але які не були включені під час перерахунку її пенсії після звільнення, а саме: винагороду за вислугу років та інші виплати до яких належать матеріальні допомоги та індексація заробітної плати.
8 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління ПФУ із заявою про долучення до пенсійної справи довідок від 27 липня 2016 року №189/17-00-05-35 (про посадовий оклад, ранг, винагороду за вислугу років станом на 26 квітня 2010 року) та від 27 липня 2016 року №188/17-00-05-35 (про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням на пенсію), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу"), копію наказу від 29 рудня 2006 року №153-0 „Про стаж роботи працівників ОДПА для виплати винагороди за вислугу років", витяг із стажу для виплати винагороди за вислугу років, а також перерахунок пенсії з розрахунку 90% заробітної плати, включивши винагороду за вислугу років в розмірі 40% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №1013 „Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання", матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати за період з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року.
Листом Управління ПФУ від 15 серпня 2016 року № 3826/03 відмовило позивачу у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 1 червня 2016 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому пенсії в порядку та на умовах, визначених вказаним законом, не призначаються, раніше призначені не перераховуються.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" і виключено пункт 4, яким було передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим держслужбовцям, то відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов апеляційний суд виходив з того, що всі виплати, включені в довідки про складові заробітної плати, на які були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні бути враховані в заробіток (дохід) застрахованої особи при визначенні розміру пенсії. Визнав безпідставними доводи відповідача з посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», оскільки положення цієї норми не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, коли здійснюється перерахунок у зв'язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ; чинного на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частинами другою та шостою статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 3 липня 1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.
Частиною першою статті 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Як встановлено апеляційним судом, згідно з довідками Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 189/17-00-05-35 та № 188/17-00-05-35, в період з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, на всі виплати, включені в довідку про складові заробітної плати, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 1 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідні виплати мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Доводи касаційної скарги з приводу того, що з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», відповідно до якого призначені пенсії державного службовця не перераховуються, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні відповідно до вимог Закону №3723-ХІІ щодо врахування всіх складових оплати праці, з яких утримано внесок на державне соціальне страхування, на які позивач мала право до набрання чинності Законом №889-VIII.
Що ж стосується доводів касаційної скарги про залишення без розгляду позовних вимог за період з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, у зв'язку з пропуском позивачем без поважних причин строку звернення до суду встановленого положенням статті 99 КАС України, то колегія суддів вважає їх безпідставними оскільки вказаний період є проміжком часу за який були нараховані та сплачені страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, що зазначений в довідці про складові заробітної плати Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 липня 2016 року № 189/17-00-05-35, а перерахунок пенсії позивач просив здійснити з 15 лютого 2016 року.
Враховуючи те, що заяву про перерахунок пенсії з урахуванням наведених складових, до якої були додані відповідні довідки, було подано відповідачу 8 серпня 2016 року, відсутні підстави вважати дії відповідача до цього часу неправомірними, оскільки у пенсійного органу були відсутні відомості про отримання позивачем таких виплат.
Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, колегія суддів приходить до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.І. Грицiв
Л.Л. Мороз ,
Судді Верховного Суду