03 квітня 2019 року
Київ
справа №826/13903/18
адміністративне провадження №К/9901/9115/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, в якому просив зобов'язати службових осіб Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України на підставі адвокатських запитів адвоката Кравченка А.В. в інтересах ОСОБА_6 №4/7 від 07 червня 2018 року та №2/6 від 06 липня 2018 року в порядку статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вчинити дії - надати адвокату Кравченку А.В. відомості: чи здійснювалась Генеральним Секретаріатом Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) публікація «red notice» (червоного повідомлення) щодо громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; з яких правових підстав «red notice» (червоне повідомлення) було опубліковане, у тому числі, але не обмежуючись, хто був ініціатором звернення, у рамках розслідування якої кримінальної справи воно було подане; коли прийнято рішення про публікацію «red notice» (червоного повідомлення) щодо громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та внесено відомості щодо останнього до бази даних Інтерпол; яким є поточний статус вказаного вище «red notice» (червоного повідомлення) щодо громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та чи перебувають відомості щодо нього у базі даних Інтерпол станом на момент розгляду адвокатського запиту; чи наявні (згідно із відомостями, що перебувають у розпорядженні Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України) будь-які обмеження свободи пересування громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на момент розгляду запиту; чи містяться у базах даних відбитків пальців рук, що перебувають у розпорядженні Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) та її територіальних органів, відомості щодо громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; з яких правових підстав та за чиєї ініціативи такі відомості було внесено, а також коли такі відомості були внесені до відповідної бази даних, у разі необхідності попередньо витребувавши запитувані відомості у Генерального секретаріату Інтерпол в межах наданих повноважень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України повторно розглянути адвокатські запити адвоката Кравченка А.В. в інтересах ОСОБА_6 №4/7 від 07 червня 2018 року, №2/6 від 06 липня 2018 року, у порядку статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, 29 березня 2019 року відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи стосовно оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді І.Л.Желтобрюх
Т.Г.Стрелець