03 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1180/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
представника позивача ОСОБА_2,
третьої особи ОСОБА_3,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2018 року (прийняте у м. Іршаві суддею Марковичем І.І.) в адміністративній справі №301/119/18 за позовом ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У грудні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним позовом та просила поновити їй пропущений строк на оскарження постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області (далі - Управління ДАБІ у Закарпатській області) Желізник С.А. від 30 листопада 2017 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за абзацом першим статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП); скасувати цю постанову, а провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що всупереч приписам статті 245 КУпАП не було з'ясовано - чи є підстави притягнення її до адміністративної відповідальності; перед складанням протоколу та під час складання протоколу їй не було роз'яснено права, передбачені статтею268 КУпАП; протокол складався у її відсутності та не було відібрано від неї пояснення. Крім того, вона не була присутня при розгляді справи про адміністративне правопорушення і постанова винесена у її відсутності, у зв'язку з чим нею пропущено десятиденний денний строк на оскарження цієї постанови.
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2018 року поновлено ОСОБА_5 пропущений строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ДАБІ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про скасування постанови від 30 листопада 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за абзацом першим статті 188-42 КУпАП відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила ОСОБА_5, яка вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам та матеріалам справи. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що припис №34-п/1007 від 09.03.2017 вона почала виконувати негайно і фактично виконала. Проте Іршавська міська рада тільки 13.12.2018 прийняла рішення про узгодження меж її земельної ділянки. Головний інспектор будівельного нагляду Управління ДАБІ у Закарпатській області до неї не приходила і не з'ясовувала всі ці обставини; з актом, протоколом та приписом від 21.11.2017 не знайома та такі не підписувала.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, у зв'язку із розглядом звернення ОСОБА_3 від 16.02.2017 за № Ф-48/1007-1.14 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Закарпатській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил громадянкою ОСОБА_5 щодо об'єкта будівництва - гаража по вул. Шевченка, 103 у м. Іршаві.
У ході позапланової перевірки встановлено, що позивач здійснила будівництво господарської будівлі - гаража на підставі будівельного паспорта, виданого від 04.09.1996 за № 3 та погодженого головним архітектором Іршавського району від 21.02.2000; також відділом будівництва та архітектури Іршавської міської ради надано дозвіл № 3 від 1996.
На момент проведення перевірки будівельні роботи не проводились, будівля гаража не введена в експлуатацію. Також виявлено відхилення від будівельного паспорта, а саме: розміри будівлі гаража та розміщення не відповідають затвердженим рішенням, чим порушено статтю 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також у забудовника відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку.
При перевірці позивачем надано рішення суду від 15.12.2014, рішення апеляційного суду від 05.03.2015, посвідчення інваліда дитинства І групи серії АПБ за № 056944; на об'єкті здійснено фотофіксацію.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 09.03.2017 № 85/1007, яким встановлено порушення вимог законодавства в сфері містобудування з боку позивача; протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2017.
Для добровільного усунення виявлених порушень містобудівного законодавства, ОСОБА_5 видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.03.2017 № 34-п/1007, яким її зобов'язано: звернутися до органу місцевого самоврядування для оформлення документів на земельну ділянку терміново; звернутися до сектору містобудування для виготовлення будівельного паспорта протягом 6 місяців; подати повідомлення про початок будівельних робіт протягом 6 місяців. Про виконання цього припису зобов'язано повідомити Управління ДАБІ у Закарпатській області до 15.09.2017.
Цей припис позивач в судовому чи іншому законодавчому порядку не оскаржувала, отже взяла на себе обов'язок по його виконанню. Крім того, вона не зверталася до управління із заявами про продовження строку виконання припису через об'єктивну неможливість його виконання у визначений приписом строк, як і не надала до суду належних доказів того, що нею вживались відповідні заходи для виконання вимог цього припису.
У зв'язку з тим, що до Управління ДАБІ у Закарпатській області жодних повідомлень в письмовому чи усному порядку про виконання вимог припису від 09.03.2017 № 34-п/1007 не надходило, виникла підстава для проведення позапланової перевірки його виконання.
Так, у відповідності до встановленого законодавством Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 13.11.2017 № 356/1007 головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.03.2017 № 34-п/1007 на об'єкті будівництва: господарська будівля - гараж за адресою: м. Іршава, вул. Шевченка, 103.
Перевіркою встановлено, що позивач не виконала законних вимог обов'язкового до виконання припису від 09.03.2017 № 34-п/1007 та не вчинила жодних дій по усуненню виявлених порушень вимог містобудівного законодавства, що є порушенням підпункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами проведеної перевірки відповідно до Порядку № 553 уповноважена особа Управління склала акт перевірки від 21.11.2017 № 356/1007; протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2017 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.11.2017 №183-п/1007.
На підставі вказаних порушень уповноважена особа Управління винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення від 30.11.2017 № 200/1007, якою громадянку ОСОБА_5 за невиконання законних вимог припису від 09.03.2017 № 34-п/1007 притягнуто до адміністративної відповідальності, встановленої частиною першою статті 188-42КУпАПта накладено штраф у розмірі 5100 гривень.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_5 оскаржила її до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність свого рішення; оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням статей 24, 33, 188-42, 244-6, 276- 278, 283 та пункту1 частини першої статті 284 КУпАП, у зв'язку з чим позов ОСОБА_5 є безпідставний і не підлягає задоволенню за недоведеністю позовних вимог, при тому, що факт невиконання позивачем припису підтверджений належними доказами.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини першої статті 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що за результатами перевірки уповноважена особа Управління склала акт перевірки від 21.11.2017 № 356/1007, протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2017 та припис від 21.11.2017 № 183-п/1007.
При спробі вручити винесені за результатами перевірки документи ОСОБА_5 від підпису та отримання таких відмовилася.
Згідно із пунктом 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідну відмітку згідно положень Порядку № 553 про відмову позивача від підпису зроблено інспектором Управління у відповідних графах у зазначених вище документах.
Вказані документи, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, в якому було зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надіслано позивачу поштовим зв'язком рекомендованим листом з описом вкладення та отримано ним 23.11.2017, про що свідчить відмітка працівника пошти у повідомленні про вручення.
Разом з тим, на розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не з'явилась, клопотань про відкладення та про неможливість прибути на розгляд справи до Управління не надходило.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що посадові особи Управління ДАБК у Закарпатській області дотримали передбачених законодавством вимог щодо проведення перевірки, складання процесуальних документів та розгляду справи про адміністративне правопорушення, всебічно та повно з'ясували та дослідили обставини справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України відповідач довів належними доказами вину ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення та надав належні докази на підтвердження цього та на спростування тверджень позивача і наданих нею доказів.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.229, 271, 272, 286, 310, 315, 317, .321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2018 року в адміністративній справі №301/119/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин