27 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1235/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Ваш дім»,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року (суддя - Крутько О.В., час ухвалення - 09:59, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 10.12.2018 року),
в адміністративній справі №1340/4154/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Ваш дім» до Головного управління ДФС у Львівській області,
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
У вересні 2018 року позивач ТзОВ «Житлово-будівельна компанія «Ваш дім» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009391404 від 04.06.2018 року, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 365400 грн..
Відповідач ГУ ДФС у Львівській області позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на адміністративний позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
З цим рішенням суду першої інстанції від 06.12.2018 року не погодився позивач ТзОВ «Житлово-будівельна компанія «Ваш дім» та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є необгрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що у редакції ПК України, що діяла до 01.01.2017 року не було передбачено відповідальності платників податків у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції. Також, судом першої інстанції не було враховано, що поняття «неподання» та «несвоєчасне подання» не були тотожними за своїм змістом в редакції п.120.3 ст.120 ПК України від 01.01.2016 р.. Тобто, на думку апелянта, згідно п.120.3 ст.120 ПК України, в редакції від 01.01.2016 року, яка регулювала подання платником податків звіту про контрольовані операції за 2015 рік, було передбачено відповідальність лише за неподання звіту про контрольовані операції. Зазначає апелянт, що судом першої інстанції не надано правової оцінки доводам позивача щодо неможливості ретроспективного застосування до правовідносин, які виникли 05.05.2016 р., редакції ПК України від 01.01.2017 року. Таким чином, притягнення позивача до відповідальності згідно норм законодавства, які обтяжують відповідальність є неправомірними та таким, що суперечить Конституції України. Також, звертає увагу апелянт на те, що несвоєчасне подання позивачем звіту про контрольовані операції не спричинило заниження бази оподаткування податком на прибуток чи недонадходжень до державного бюджету, не становить істотної загрози інтересам суспільства, а тому застосована до позивача штрафна санкція порушує справедливий баланс між правом приватної особи та інтересами суспільства.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 06.12.2018 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Відповідач ГУ ДФС у Львівській області подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду від 06.12.2018 року залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ТзОВ «ЖБК «Ваш дім», з питання неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
За наслідками перевірки складено Акт №1172/13-01-14-04/32/81742 від 11.05.2018 року. У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ЖБК «Ваш дім» п.120.3, п.120.4 ст.120, п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України щодо неподання (несвоєчасного подання) Звіту про контрольовані операції за 2015 рік (з нарахуванням відсотків на користь нерезидента «Monteroco Engineering Limited» (Республіка Кіпр) на загальну суму 28501953 грн. (а.с. 12-20).
На підставі вказаного вище Акта перевірки від 11.05.2018 року відповідачем ГУ ДФС у Львівській області винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 04.06.2018 року №0009391404, яким застосовано до ТзОВ «ЖБК «Ваш дім» штрафні (фінансові) санкції у сумі 365400 грн. (а.с. 10, 11).
За результатами адміністративного оскарження вказаного ППР від 11.05.2018 року, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 27-31).
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення та відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання його протиправним та скасування, з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.
Так, відповідно до п.39.2.1.1 ст.39 ПК України, у редакції до 01.01.2017 р., для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Пунктом 39.2.1.7 статті 39 ПК України, у редакції до 01.01.2017 р., встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України, в редакції, що діяла з 01.01.2015 р. по 01.01.2017 р., було передбачено, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України, в редакції, що діє з 01.01.2017 р., платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З матеріалів справи видно та не заперечується сторонами по справі, що позивач ТзОВ «ЖБК «Ваш дім» у 2015 році здійснював господарські операції, які підпадають під критерії контрольованих (операції з нерезидентом «Monteroco Engineering Limited» (Республіка Кіпр).
Також, встановлено, що Звіт про контрольовані операції за 2015 рік (граничний строк подачі якого становив до 04.05.2016 року) ТзОВ «ЖБК «Ваш дім» подало лише 20.04.2018 року, тобто з запізненням на 716 календарних днів.
Судом першої інстанції вірно враховано, що заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Так, відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Відповідно до п.120.3 ст.120 ПК України, в редакції чинній з 13.08.2015 р. по 01.01.2017 р., неподання платником податків звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі: 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року - в разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.
Тобто, на момент виникнення у позивача розглядуваного порушення п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України (неподання до травня 2016 року звіту про контрольовані операції за 2015 рік), було встановлено відповідальність за неподання звіту.
Законом України №1797-VІІІ від 21.12.2016 року внесено зміни до ст.120 ПК України, а саме змінено редакцію пункту 120.3 та доповнено статтю пунктом 120.4.
Так, відповідно до п.120.4 ст.120 ПК України, в редакції чинній із 01.01.2017 року, несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі, зокрема, одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Колегія суддів зазначає, що у разі встановлення після 01.01.2017 р. контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансферного ціноутворення або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті застосовується штраф (штрафи) згідно з п.120.4 ст.120 Кодексу, незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій. Штрафні санкції, визначені п.120.4 ст.120 ПК України, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017 року.
При цьому слід зазначити, що склад правопорушень, визначених п.120.3 та п.120.4 ст.120 ПК України, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції за п.120.3 ст.120 ПК України застосовуються за неподання платником податків звіту про контрольовані операції, а штрафні санкції за п.120.4 ст.120 ПК України застосовуються за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції, тобто у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано звіт про контрольовані операції з порушеннями термінів, визначених п.39.4 ст.39 цього Кодексу.
Для застосування штрафної санкції передбаченої п.120.4 ст.120 ПК України контролюючому органу потрібно встановити кількість днів несвоєчасного подання звіту, оскільки від цього залежить сума штрафної санкції.
Судом першої інстанції вірно враховано, що нормативною підставою для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 року стали положення саме пункту 120.4 ст.120 ПК України, а не п.120.3 ст.120 ПК України. На момент проведення податкової перевірки у травні 2018 року уже був наявним Звіт позивача про контрольовані операції за 2015 рік, який був поданий 20.04.2018 року.
Також вірними є твердженнями суду першої інстанції про те, що порушення позивачем «ЖБК «Ваш дім» норм податкового законодавства щодо строку подання звіту про контрольовані господарські операції за 2015 рік мало триваючий характер, починаючи з 04.05.2016 року по 20.04.2018 рік.
З матеріалів справи, а саме розрахунку фінансових санкцій за порушення вимог подання звіту про КО за 2015 рік (а.с. 11), видно, що обчислення строку протермінування подання даного звіту проведено з 01.01.2017 року до 20.04.2018 року та становить 474 дні, тобто за період існування порушення починаючи з моменту набрання чинності пунктом 120.4 ст.120 ПК України до моменту припинення цього порушення.
Таким чином, безпідставними є твердження апелянта про те, що відповідачем застосовано до розглядуваних правовідносин норми закону, які не були чинними на час існування розглядуваного порушення і які не мають зворотної дії у часі.
Одночасно колегія суддів враховує, що до відповідальності за п.120.3 ст.120 ПК України за неподання платником податків звіту про контрольовані операції, позивач «ЖБК «Ваш дім» не притягувався.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф, передбачений п.120.4 ст.120 ПК України.
Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що оскільки несвоєчасне подання позивачем звіту про контрольовані операції не спричинило заниження бази оподаткування податком на прибуток чи недонадходжень до державного бюджету, не становить істотної загрози інтересам суспільства, тому застосована до позивача штрафна санкція порушує справедливий баланс між правом приватної особи та інтересами суспільства.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що для притягнення платника податків до відповідальності за п.120.4 ст.120 ПК України не вимагається настання таких обставин як спричинення негативних наслідків у виді заниження бази оподаткування, недонадходження до державного бюджету коштів чи інших наслідків. Обсяг відповідальності за таке порушення визначений нормами чинного податкового законодавства, а тому підлягає до застосування.
Крім цього, являються безпідставними доводи апелянта про недотримання судом першої інстанції вимог міжнародного законодавства та практики ЄСПЛ, оскільки порушення вимог податкового законодавства заподіює шкоду суспільним інтересам, і така шкода є наслідком протиправної бездіяльності саме позивача. Втручання держави в особі контролюючого органу шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснено правомірно, відповідно до чинних норм національного законодавства, з дотриманням принципів законності, рівності та об'єктивності, з метою здійснення контролю у розглядуваних правовідносинах в інтересах суспільства, та являється передбачуваним для позивача (платника податків) з огляду на встановлену відповідальність за несвоєчасне подання Звіту про контрольовані операції. Таке втручання держави не є надмірним з огляду на визначеність розміру такої відповідальності та правовідносин, що склались і не може вважатись несправедливим втручанням у право володіння майном (грошовими коштами).
Відносно доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції практики Верховного Суду відображеної у постанові від 25.05.2018 року по справі №804/5049/17, то суд апеляційної інстанції враховує, що фактичні обставини та підстава відповідальності платника податків (п.120.3 ст.120 ПК України) у тій справі №804/5049/17 відрізняються від фактичних обставин та підстави відповідальності платника податків (п.120.4 ст.120 ПК України) по розглядуваній справі №1340/4154/18. Правовідносини у цих справах не являються подібними.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Ваш дім» - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року в адміністративній справі №1340/4154/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Ваш дім» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Гуляк
Судді: Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови складено 03.04.2019 року