Справа № 0240/2926/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
27 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року (повний текст рішення складено 09.01.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бершадської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення,
В серпні 2018 року позивач, ОСОБА_3, звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Бершадської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, про:
- визнання незаконним рішення 30 сесії 5 скликання Бершадської міської ради від 10.11.2009 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки та безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам» щодо відведення земельної ділянки, для будівництва, обслуговування житлових будинків та господарських споруд (0,1000 га); для ведення садівництва (0,1128 га) за адресою АДРЕСА_1;
- скасування рішення 30 сесії 5 скликання Бершадської міської ради від 10.11.2009 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки та безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам» щодо відведення земельної ділянки, для будівництва, обслуговування житлових будинків та господарських споруд (0,1000 ra); для ведення садівництва (0,1128 га), за адресою АДРЕСА_1.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 26 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовив. Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано обставини справи, оскільки позовні вимоги обгрунтовуються незаконністю виділення земельної ділянки, на якій розташована спільна для кількох домоволодінь криниця, чим були порушені права позивача та інших громадян. Вважає, що власником криниці є Бершадська міська рада.
У відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник Бершадської міської ради та третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами. Представник Бершадської міської ради надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.10.2009 ОСОБА_4 звернулася із заявою до міського голови щодо передачі їй безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 гектара для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 0,1128 гектара для ведення садівництва. Земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1.
Протоколом від 07.07.2009 проведено погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки громадянки ОСОБА_4, яка знаходиться на території АДРЕСА_1. Також зазначено, що суміжними землевласниками (землекористувачами) ніяких претензій при встановленні меж не заявлено та спірні питання відсутні.
Рішенням 30 сесії 5 скликання від 10.11.2009 Бершадської міської ради Вінницької області надано дозвіл на розробку технічної документації ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею - 1000м2 та для ведення садівництва - 1128м2.
08.06.2018 ОСОБА_3 направлено запит до Голови Бершадської міської ради з проханням надати інформацію щодо: облаштування колодязя на межі земельних ділянокАДРЕСА_1 та АДРЕСА_2; період розташування колодязя на даній земельній ділянці; інформацію щодо власників земельної ділянки під вищезазначеним колодязем; на якій підставі земельна ділянка передавалась у власність і чи передавалась взагалі; чи має право користування ОСОБА_3 колодязем і які правові наслідки порушення такого права.
Листом від 23.06.2018 виконавчий комітет Бершадської міської ради щодо забезпечення доступу до загального колодязя по АДРЕСА_1, повідомив, що пунктами 1.13 та 2.11 рішення 30 сесії 5 скликання Бершадської міської ради від 10.11.2009 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Дані земельні ділянки передано безоплатно у приватну власність та видано державні акти ОСОБА_4 для будівництва, обслуговування житлових будинків та господарських споруд (0,1000 га); для ведення садівництва (0,1128 га) за адресою АДРЕСА_1.
У даному листі додатково зазначено, що 27.01.2014 Бершадський районний суд ухвалив клопотання ОСОБА_4 про залишення позовної заяви від сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без розгляду, про скасування рішення 30 сесії 5 скликання від 10.11.2009 Бершадської міської ради.
На думку позивача, рішення 30 сесії 5 скликання Бершадської міської ради від 10.11.2009 прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин. Публічно - правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.
Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин.
Колегія суддів зазначає, що публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.
Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку, спір виник у зв'язку із встановлення права власності, уже сформованої земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 для будівництва, обслуговування житлових будинків та господарських споруд (0,1000 га); для ведення садівництва (0,1128 га) за адресою АДРЕСА_1, відповідно до рішення 30 сесії 5 скликання Бершадської міської ради від 10.11.2009 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам».
Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватно - правових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
Суд, вирішуючи спір, має з'ясувати чи є він приватно - правовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.
Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
З огляду на зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин, та обставин встановлених судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір, що виникає при врегулюванні договірних відносин, які підлягають врегулюванню на підставі норм Цивільного кодексу України, в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права оренди земельної ділянки), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Зазначена позиція узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 750/3322/17 (провадження № 14-110цс18).
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу вказаних норм права встановлено, що предметом адміністративного позову може бути визнання неправомірними лише тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача у сфері саме публічно-правових відносин.
Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що спір, з метою вирішення якого позивач звернувсь до суду, виник у зв'язку із встановлення права власності, уже сформованої земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 для будівництва, обслуговування житлових будинків та господарських споруд (0,1000 га); для ведення садівництва (0,1128 га) за адресою АДРЕСА_1, відповідно до рішення 30 сесії 5 скликання Бершадської міської ради від 10.11.2009 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам».
Тобто, даний позов спрямований на захист прав у сфері цивільно-правових, а не публічно-правових відносинах, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.
З аналізу вказаних норм права колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції наведеного не врахував та розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.
Отже, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, підлягає закриттю.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, роз'яснивши позивачеві право на звернення з позовом до суду цивільної юрисдикції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бершадської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення скасувати.
Провадження по справі закрити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 02 квітня 2019 року.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.