Справа № 120/4897/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
01 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
прокурора: Ігнатова Р.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом керівника Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Джуринецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: "Центр пробації" у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в грудні 2018 року позивач керівник Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Джуринецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: "Центр пробації" у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність Джуринецької сільської ради Немирівського району Вінницької області з питання виконання заходів щодо не погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Немирівським районним сектором філії державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області.
Також, позивач просив зобов'язати Джуринецьку сільську раду Немирівського району Вінницької області розглянути питання про вжиття заходів для погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Немирівським районним сектором філії державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 позовну заяву залишено без руху та надано п'ять днів з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2019 позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою керівник Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу та адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу прокурор обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з невідповідністю висновків обставинам справи, незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, за недоведеними обставинами, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.
Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Разом з тим, відповідач надіслав заяву, в якій просить розглядати апеляційну скаргу без його участі та зазначає, що апеляційна скарга прокурора є безпідставною.
Третя особа в судове засідання не з'явилися, повноважного представника не направила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Разом з тим, "Центр пробації" у Вінницькій області надіслав заяву, в якій просить розглядати апеляційну скаргу без їх участі.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши, суддю-доповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його передчасним з огляду на наступне.
Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.
В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
«Інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти як «орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади».
Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, є підставою для порушення справи в суді.
Згідно з нормами ч.4, 5 ст.53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
В свою чергу, як зазначає прокурор в позовній заяві, що органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є сільська рада до якої пред'явлено позовні вимоги, а в уповноваженого органу з питань пробації відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами вказаної категорії, тому прокурор набуває статусу позивача та звертається до суду на захист інтересів держави. Крім того, прокурор зазначає в своїй позовній заяві, що невиконання сільською радою вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині забезпечення захисту неповнолітніх осіб на належне утримання та життя.
Відповідно до пп.2 п."а" ч.1 ст.38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 №474/5 затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт.
Відповідно до п.12.1 Порядку №474/5 передбачено, що при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються зокрема погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів зазначає, що за таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення керівника Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльність Джуринецької сільської ради Немирівського району Вінницької області з питання виконання заходів щодо не погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Немирівським районним сектором філії державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області та зобов'язання розглянути дане питання є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - винесення незаконних рішень, а також захист суспільних інтересів загалом.
Згідно ч.4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звертатись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Однак, поза межами дослідження суду першої інстанції залишилось визначення чи в даному випадку суб'єкт владних повноважень філія державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області має наявне право на звернення до суду з відповідним позовом.
Крім того, Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про прокуратуру" у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону. Місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
Як передбачено п.1 ч.1 ст.13 Закону України "Про прокуратуру" керівник місцевої прокуратури представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Згідно з п.14 ч.1 ст.15 Закону України "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратури є керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).
Відповідно до ч.1, 3 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначає, що керівник Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області не ототожнює себе з позивачем, оскільки у відповідності до позовної заяви (а.с.18, 26) ним зазначено, що він є позивачем.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що керівник місцевої прокуратури наділений процесуальними повноваженнями, у тому числі, щодо звернення з адміністративним позовом до суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив питання поважності (безпідставності) у прокурора звернення до суду в інтересах держави, а тому передчасно прийняв рішення про повернення апеляційної скарги.
За правилами ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене та враховуючи передчасність прийняття судом першої інстанції рішення в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу керівника Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави задовольнити повністю.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскаржена передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 02 квітня 2019 року.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.