Справа № 824/697/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
03 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
І. СТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 24.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення до Міністерства оборони України заяви з доданими до неї документами для розгляду питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою реалізації свого права на виплату одноразової грошової допомоги він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання Міністерству оборони України висновку про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, що передбачено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно відмовив позивачу у направленні вказаних документів до Міністерства оборони України.
3. Позивач вказує, що такими діями Чернівецький обласний військовий комісаріат порушив його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 2 групи, яка настала внаслідок захворювання, яке пов'язане із виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
4. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено.
5. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення до Міністерства оборони України заяви з доданими до неї документами для розгляду питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності.
6. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 2-м відділом ЧМВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 7-8).
8. Відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 18.06.2018 року Управлінням соціального захисту населення Першотравневого району ДПСЗН Чернівецької міської ради, позивач є інвалідом війни ІІ групи (а.с. 19).
9. Позивач проходив військову службу в період з 01.09.1969 року по 11.02.1998 року. Брав участь у бойових діях по наданню інтернаціональної допомоги ДРА в період з 24.03.1986 року по 28.03.1988 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 виданого 03.02.1998 року (а.с. 10).
10. Відповідно до Довідки міського військового комісаріату від 21.06.2018 року №126/к, позивач дійсно служив в Збройних Силах в період з 01.09.1969 року по 11.02.1998 року, в тому числі приймав участь в бойових діях в Афганістані в період з 24.03.1986 року по 28.03.1988 року (а.с. 9).
11. Відповідно до Свідоцтва про хворобу №106 від 15.09.1997 року позивач отримав захворювання, яке пов'язане із виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (а.с. 11).
12. Відповідно до Довідки до Акта МСЕК серії МСЕ №222005 від 29.01.2004 року позивачу під час первинного огляду було присвоєно ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку із черговим оглядом 28.01.2005орку (а.с. 12).
13. В подальшому під час повторних оглядів, згідно довідки до Акта МСЕК серії МСЕ №222586 від 16.02.2005 року, довідки до Акта МСЕК серії ПДВ №004328 від 03.05.2006 року, довідки до Акта МСЕК серії ПДВ №008964 від 16.05.2007 року, довідки до Акта МСЕК серії ПДВ №021799 від 10.06.2008 року та довідки до Акта МСЕК серії ПОВ №029578 від 22.06.2010 року позивачу було встановлено III групу інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби при виконання інтернаціонального обов'язку (а.с.13-17).
14. У відповідності до довідки до Акта МСЕК серії 12ААА №951833 від 11.06.2018 року позивачу було встановлено II групу інвалідності безтерміново. Захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (а.с. 18).
15. 26.06.2018 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою в якій просив надати Міністерству оборони України висновок щодо призначення йому одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (а.с. 20).
16. Розглянувши заяву позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 27.06.2018 року №1022соц. повідомив позивача про те, що позивач немає права на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та відповідно Чернівецький обласний військовий комісаріат немає підстав для направлення документів позивача на розгляд Комісії МО України (а.с. 21).
17. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не направлення до Міністерства оборони України заяви для розгляду питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності, позивач звернувся до суду за даним позовом
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
18. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в спірних правовідносинах є проправними, оскільки він не мав права приймати рішення щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а повинен був лише здійснити дії щодо підготовки поданих позивачем документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги, з подальшою передачею їх до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
19. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з'ясування судом в повному обсязі обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення питання, просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
21. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскільки позивачу інвалідність встановлено до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 року №3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та на час встановлення інвалідності не існувало правової норми щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а групу інвалідності позивачу змінено понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, він не має права на одержання такої одноразової грошової допомоги.
22. Окрім того, вказав на обов'язок комісаріату перевіряти наявність підстав для призначення одноразової грошової допомоги, що підтверджується вказівками та розпорядженнями керівництва Міністерства оборони.
23. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти її доводів, вказавши, що Чернівецьким обласним військовим комісаріатом було проігноровано свій обов'язок, визначений п.13 Порядку № 975 щодо направлення його заяви з доданими до неї документами на адресу Міністерства оборони України, чим допущено протиправну бездіяльність.
24. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
25. Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
26. Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
28. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
29. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
30. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року "Про військовий обов'язок і військову службу".
31. Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
32. Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
33. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, за приписами частини 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначається Кабінетом Міністрів України.
34. Станом на день звернення позивача до відповідача, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (далі - Порядок №975).
35. Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
36. Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
37. Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і 11 цього Порядку.
38. Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
39. Аналогічна норма закріплена у п.4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей”, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 за №1294/26071 (далі по тексту - Положення № 530), а саме: документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
40. У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
41. Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок за результатами розгляду заяви про призначення та виплати одноразової грошової допомоги виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
42. При цьому, на відповідача покладено обов'язок направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття відповідного рішення.
43. Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 по справі № 825/454/18, від 01.08.2018 по справі № 750/5060/17, від 22.08.2018 по справі № 802/1966/17-а.
44. Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, відповідачем визначених чинним законодавством дій щодо подання висновку розпоряднику коштів зроблено не було, чим порушено приписи пункту 12 Порядку № 975.
45. Відповідач всупереч положень Порядку №975 та Наказу №530 повідомив про відсутність підстав для оформлення документів та направлення їх за належністю до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги.
46. Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є необґрунтованими та не впливають на вирішення справи по суті.
47. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими, та такими, що не впливають на вирішення справи по суті, доводи відповідача про відсутність права на отримання допомоги у ОСОБА_1 як такого, інвалідність якому встановлена до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 року №3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та щодо зміни групи інвалідності після спливу дворічного строку після її первинного встановлення, оскільки Чернівеький обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.
48. Порядком №975 саме до дискреційних повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
49. Крім того, слід відмітити, що такі висновки відповідача не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 по справі № 278/2478/17, від 21.06.2018 по справі № 751/4367/17, від 21.06.2018 по справі № 760/11440/17.
50. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
51. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних відносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Чернівецьким ОВК допущено протиправну бездіяльність щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, чим порушено приписи пункту 12 Порядку № 975.
52. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
53. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
54. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
55. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
56. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
57. Відповідно до пункту 70 рішення у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
58. Відповідно до ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
59. Беручи до уваги встановлену судом першої інстанції та підтверджену в суді апеляційної інстанції протиправність бездіяльності відповідача щодо неподання висновку щодо можливості призначення позивачу одноразової грошової допомоги, принципову позицію відповідача про відсутність у позивача права на отримання такої допомоги, враховуючи принцип ефективності судового захисту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Чернівецького обласного військового комісаріату надати Міністерству оборони України висновки та матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.
60. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
61. Відповідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
62. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2019 року.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.