Справа № 0240/2925/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
28 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. СТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001104001 від 19.06.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 9164,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає наведені в акті перевірки № 41/40/30088220 "Про результати фактичної перевірки ТОВ "Промінь" з питань реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку за період з 01.03.2016 по 23.05.2018" висновки податкового органу безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству, оскільки ТОВ "Промінь" за період, який перевірявся (з 01.03.2016 по 23.05.2018) не здійснювало операцій з реалізації пального. При цьому зазначив, що кошти в сумі 9164,00 грн., отримані від ОСОБА_3, який працює в ТОВ "Промінь" водієм, були отримані товариством як компенсація шкоди, завданої шляхом привласнення пального.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року позов задоволено.
4. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001104001 від 19.06.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, щодо приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь".
5. Стягнуто на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь" сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як вбачається з матеріалів справи, ПСП "Промінь" зареєстровано, як юридична особа, 15.02.2000, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 691604 (а.с. 8), та перебуває на податковому обліку в Могилів-Подільському ГУ ДФС у Вінницькій області. Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).
7. 24.05.2018 ГУ ДФС у Вінницькій області, на підставі направлень від 24.05.2018 за №1257, №1258, та відповідно до наказу від 22.05.2018 за№2973, проведено фактичну перевірку ПСП "Промінь" з питань реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку за період з 01.03.2016 по 23.05.2018.
8. Результати перевірки оформлено актом від 25.05.2018 за № 41/40/30088220 (а.с. 10-13).
9. Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України.
10. Як з'ясовано судом, фактичною підставою для вищенаведених висновків та для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, слугувало відображене в акті перевірки судження ревізора - інспектора про те, що ПСП "Промінь" в період з 01.03.2016 по 23.05.2018 здійснило реалізацію (відвантаження) пального (дизельне паливо) неплатнику ПДВ на суму 9164,00 грн. (без ПДВ) без реєстрації платником акцизного податку.
11. Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки, 08.05.2018 ПСП "Промінь" сформувало заперечення на Акт перевірки, та листом за вих. №107 надіслало на адресу ГУ ДФС у Вінницькій області (а.с. 14-16).
12. Листом від 15.06.2018 відповідач повідомив ПСП "Промінь про пропуск останнім встановленого ст. 86.7 ПК України строку на подання до податкового органу відповідних заперечень (а.с. 18).
13. В подальшому висновки проведеної перевірки знайшли своє відображення у прийнятому податковому повідомленні - рішенні форми "ПС" від 19.06.2018 року №0001104001, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 9164,00 грн. (а.с. 19).
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, були прийняті без врахування всіх обставин та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем неправомірно.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
16. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в розумінні Податкового кодексу реалізація пального - це будь-які операції, які передбачають передачу (перехід) прав власності за плату або без такої, крім випадків (відпуску) пального на підставі договорів зберігання. Згідно банківської виписки від 19.04.2018 року № ПР-0000175 на ПСП "Промінь" надійшли кошти від неплатника ПДВ - ОСОБА_3 в сумі 9164 гривень, що свідчить про передачу права власності на дизельне пальне від ПСП "Промінь" до ОСОБА_3
17. Скаржник також вказує на те, що згідно даних реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, ПСП "Промінь" не зареєстровано платником акцизного податку.
18. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти її доводів, вказавши, що позивач фактично не здійснив операції з реалізації пального (договір купівлі-продажу, чи інший правочин, що передбачає перехід права власності, не укладався), тому висновок суду про протиправність застосування до позивача штрафу, передбаченого п.117.3 ст.117 Податкового кодексу України, є обґрунтованим.
19. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
20. Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
21. Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
23. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
24. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
25. Відповідно до статті 9 ПК України акцизний податок віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
26. Відповідно до п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
27. Відповідно до п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
28. Згідно з підпунктом 14.1.1 п. 14.1. статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України.
29. Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України, особи, які реалізують пальне, є платниками акцизного податку. Такі особи підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України).
30. На виконання пункту 49.21 статті 49 ПК України, платники, визначені згаданим підпунктом, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
31. Згідно пп. 14.1.202 ст. 202 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;
32. За правилами абз.1 пп.14.1.212 п.212 ст.14.1 ст.14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) є будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
33. Реалізація пального для цілей розділ УІ цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абз.2 пп.14.212 п.14 ст.14 ПК України).
34. У відповідності до п. 117.3 ст. 117 ПК України здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
35. Отже, вищенаведені приписи діючого податкового законодавства чітко визначають, що є реалізацію пального, на підставі яких правочинів така реалізація здійснюється та при яких умовах платник податку повинен зареєструватися, як платник підакцизного податку.
36. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що в розумінні Податкового кодексу реалізація пального - це будь-які операції, які передбачають передачу (перехід) прав власності за плату або без такої, крім випадків (відпуску) пального на підставі договорів зберігання.
37. Як свідчать матеріали справи, 19 квітня 2018 року працівником ПСП "Промінь" ОСОБА_3 було внесено на поточний рахунок підприємства 9164,00 грн. в якості відшкодування збитків, завданих внаслідок привласнення отриманого для виконання службових завдань пального, що підтверджується банківською випискою №ПР-0000175 від 19.04.2018 (а.с. 26) та меморіальним ордером №2РL883171 від 19.04.2018 (а.с. 27).
38. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надходження від ОСОБА_3 на рахунок позивача коштів в сумі 9164,00 грн. є саме відшкодуванням завданої підприємству її працівником матеріальної шкоди, стягнення якої відбулось в межах чинного на той час законодавства.
39. Доводи податкового органу фактично свідчать про те, що водій у позивача фактично здійснив купівлю пального за 9164 грн.
40. Натомість судом встановлено, що все пальне, яке придбавається підприємством, використовується виключно для власних потреб і позивачем не укладалось будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, спрямованих на реалізацію пального.
41. Тобто, відпуск пального не здійснювався з метою переходу права власності або права розпорядження ним на користь третіх осіб. Мета відпуску пального полягала у його використанні для власної господарської діяльності підприємства. Протиправні дії третіх особи (в даному випадку водія), які полягали у привласненні цього пального не охоплюються правовим регулюванням Податкового Кодексу України, а тому не можуть вважатися реалізацією пального.
42. Відносини, що виникають у зв'язку із цим регулюються законодавством про відшкодування шкоди, в тому числі трудовим законодавством.
43. З урахуванням відсутності операцій з реалізації, визначених п.п.14.1.212. ст.14 ПК України, у ПСП "Промінь" не виникло обов'язку реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п.212.1.15. п.212.1 ст.212 ПК України.
44. Аналогічна позиція викладена у листах ДФС України №24565/7/99-99-15-03-03-17 від 20.07.2016 р. та №22705/6/99-99-15-03-02-15 від 20.10.2016 р.
45. Виходячи з наведеного, враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, прийняті без врахування всіх обставин та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
46. Оскільки позивач фактично не здійснив операції з реалізації пального, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність застосування до позивача штрафу, передбаченого п. 117.3 ст.117 ПК України.
47. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
48. Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається податковий орган, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову та неправомірність винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
49. Відповідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
50. З огляду на викладене, з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для його скасування.
51. За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення. Фактично вони зводяться, до повторення заперечень проти позовної заяви, та незгоди з обставинами, які вірно встановлені судом першої інстанції та яким надана належна юридична оцінка.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2019 року.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.