Справа № 823/1264/18
03 квітня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Черкаське лісове господарство» про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Черкаське лісове господарство» про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування штрафу до ДП «Черкаське лісове господарство» у порядку статей 144, 149 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті оцінки дій представника відповідача у визначенні ознак публічно-правового спору як зловживання процесуальними правами під час розгляду справ № 707/2556/17 та № 823/1264/18. Закрито провадження у справі №823/1264/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДП «Черкаське лісове господарство» про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії. Роз'яснено позивачу, що розгляд справи належить до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.
Відповідно до п. 5-6 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції та обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Як встановлено, в поданій апеляційній скарзі не зазначено обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Обґрунтовуючи в чому саме полягає незаконність рішення, скаржник повинен зазначати, яку саму норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку заявника) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.
В поданій апеляційній скарзі вказано лише те, що судом першої інстанції, неправомірно, на думку позивача, однією ухвалою вирішено одночасно декілька процесуальних питань, а саме закрито провадження в адміністративній справі та відмовлено у задоволенні клопотання про накладення на представника відповідача та ДП «Черкаське лісове господарство» штрафу, як заходу процесуального примусу.
При цьому, в прохальній частині позивач просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року як незаконну, та прийняти постанову про направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Жодної з вказаних підстав апелянтом не наведено.
При цьому, хвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування штрафу до ДП «Черкаське лісове господарство» у порядку статей 144, 149 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті оцінки дій представника відповідача у визначенні ознак публічно-правового спору як зловживання процесуальними правами під час розгляду справ № 707/2556/17 та № 823/1264/18 не є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому до ухвали в цій частині не можуть ставитися вимоги про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга не відповідає встановленим вимогам, що перешкоджає прийняттю до провадження суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якою вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги (у новій редакції), уточнивши зміст апеляційної скарги. Також надіслати копії уточненої апеляційної скарги та доданих матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись статтями 298 КАС суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Черкаське лісове господарство» про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржникові строк на усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Губська