Справа № 826/7280/17
02 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,
розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП (Україна)» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 апеляційну скаргу було залишено без руху та роз'яснено апелянту, що він вправі усунути недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, звернувшись до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши поважні підстави для поновлення цього строку, які пов'язані з істотними та непереборними труднощами, а також надати докази сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга була подана 04.02.2019, в той час як рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 було отримано апелянтом 02.01.2019, що підтверджується розпискою представника апелянта, яка міститься на звороті останнього аркуша оскаржуваного судового рішення (т. 4 а.с. 300). Відтак, останнім днем звернення з апеляційною скаргою було 01.02.2019. Клопотань про поновлення строку апеляційного оскарження апелянтом подано не було.
Всупереч вимог ухвали суду від 11.03.2019, Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, або доказів пропуску такого строку з поважних причин, не подавалось.
Разом з тим, апелянтом подано заяву про відстрочення сплати судового збору, або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тривалістю процедури оплати судового збору.
Проте, зазначені аргументи критично оцінюються судом, оскільки апелянтом не доведено факт дотримання строку звернення з апеляційною скаргою, та не надано доказів дотримання такого строку, а відтак клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивовано тривалістю процедури оплати судового збору не є обґрунтованим.
Разом з тим, підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.
У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою».
Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою. Проте, апелянтом таких не наведено.
Стосовно клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зауважує наступне.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.
Імперативними приписами ч. 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Відтак, дослідивши заяву про відстрочення сплати судового збору, або продовження строку на усунення недоліків суд вважає що, вона є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Отже, недоліки апеляційної скарги дотепер у встановленому порядку не усунуті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення поданих апелянтом доказів, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України,
У задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енгельхарт СТП (Україна)» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.
Суддя Земляна Г.В.
Суддя Лічевецький І.О.