Справа № 826/5946/15 Суддя першої інстанції: Погрібніченко І.М.
28 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року, яка прийнята в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» Оберемка Р.А. (далі - Уповноважена особа) щодо не включення ОСОБА_1. до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів за вкладами АТ «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з належною їй сумою у розмірі 200000 грн 00 коп.;
- зобов'язання Уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з належною їй сумою в розмірі 200000 грн 00 коп.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року було зупинено провадження у справі № 826/5946/15 до набрання чинності судовим рішенням у справі за конституційним поданням Верховного Суду України від 08 липня 2015 року № 201-2157/0/8-15 до Конституційного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частини першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
Справа № 826/5946/15 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року була прийнята до провадження Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 25 жовтня 2018 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року провадження у справі було поновлене.
За клопотанням представника Уповноваженої особи, ухвалою суду від 28 лютого 2019 року у позивача були витребувані оригінал договору банківського рахунку № 32176 від 17 червня 2014 року та платіжного доручення № 21 від 17 червня 2014 року.
Представник позивача надав оригінали зазначених документів, які були оглянуті в судовому засіданні 28 березня 2019 року.
Під час судового засідання представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладений у ній.
Представник Уповноваженої особи в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб направив до суду письмові пояснення, у яких зазначив про необґрунтованість вимог апеляційної скарги, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника зазначеного відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та Уповноваженої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмові пояснення представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що 17 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Європейський газовий банк» був укладений договір про відкриття банківського рахунка № 32176 (далі - договір № 32176 від 17 червня 2014 року). Згідно умов вказаного договору банк відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті України та в іноземній валюті.
На зазначений рахунок позивача 17 червня 2014 року надійшли кошти у сумі 200000 грн 00 коп.
Постановою Правління Національного банку України № 424 від 16 липня 2014 року ПАТ КБ «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57 від 16 липня 2014 року із 17 липня по 17 жовтня 2014 року було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Європейський газовий банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, а також призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Європейський газовий банк» Ковальова В.М. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 жовтня 2014 року № 111 строк здійснення процедури тимчасової адміністрації продовжено до 17 листопада 2014 року.
Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 725 було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ КБ «Європейський газовий банк».
На підставі вказаної постанови Національного банку України Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18 листопада 2014 року № 121 про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Європейський газовий банк», а також призначила Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Європейський газовий банк» Ковальова В.М. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2014 року № 150 Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Європейський газовий банк» призначено Оберемка Р.А.
Позивач 10 лютого 2015 року зверталася до Уповноваженої особи із заявою щодо включення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом.
ОСОБА_1 не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що кошти на банківський рахунок позивача надійшли внаслідок нікчемної операції, а тому такі кошти не підлягають відшкодуванню згідно із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач надав докази на підтвердження нікчемності транзакції щодо перерахування коштів.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут та надалі вказаний Законом зазначається у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Положеннями ч. 4 ст. 26 зазначеного Закону передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
ОСОБА_1 не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Натомість позивачу було направлене повідомлення від 22 травня 2015 року № 1275-7-21 про те, що правочини, операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 є нікчемними відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Таким чином, передумовою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є наявність чинного договору, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та залишку коштів на рахунку станом на день отримання Уповноваженою особою рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Не включивши ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа фактично застосувала наслідки нікчемності правочину.
Колегія суддів вважає, що Уповноважена особа, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору (правочину). Натомість, вкладник, договір із яким Уповноважена особа вважає нікчемним, може захистити свої права, які випливають із договору банківського вкладу або із договору рахунка, шляхом пред'явлення позову про визнання протиправними дій або бездіяльності Уповноваженої особи, вчинених у зв'язку з визнанням відповідного правочину нікчемним.
У такому випадку висновок про визнання судом нікчемності правочину є правовою оцінкою, яка має бути викладена у мотивувальній частині судового рішення.
Такий же підхід до вирішення адміністративних спорів, пов'язаних із застосуванням наслідків нікчемності правочину, викладений у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2008 року (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 2182152).
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з повідомленням від 22 травня 2015 року № 1275-7-21 Уповноважена особа визнала нікчемною транзакцію з перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1
Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи щодо проведення перевірки на наявність ознак, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», саме транзакції з перерахування коштів на поточний рахунок позивача, а також обґрунтованість висновку про нікчемність такої операції, колегія суддів виходить із наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція по зарахуванню коштів на рахунок позивача № НОМЕР_2 в сумі 200000 грн 00 коп. не належить до правочинів та не підлягає перевірці на предмет нікчемності відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Фактичне надходження та зарахування коштів у розмірі 200000 грн 00 коп. на поточний рахунок ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням № 21 сід 17 червня 2014 року, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні та випискою по рахунку, копія якого приєднана до матеріалів справи.
Наявність зазначених коштів на рахунку № НОМЕР_2 також не заперечується відповідачами.
Як раніше зазначалося, правомірність зарахування таких коштів на рахунок ОСОБА_1 не могла перевірятися Уповноваженою особою за процедурою, передбаченою ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також колегія суддів враховує правовий висновок Верхового Суду, викладений у постанові від 20 листопада 2018 року № 826/12238/15, згідно якого перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Колегія суддів звертає увагу на те, що Уповноважена особа не здійснювала перевірку договору про відкриття банківського рахунка № 32176 від 17 червня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не встановлювала його нікчемність.
Також в матеріалах справи відсутні докази визнання зазначеного договору недійсним у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності такого договору в судовому порядку.
Посилання на ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як підставу для не виплати позивачу коштів, які перебувають на картковому рахунку в ПАТ КБ «Європейський газовий банк», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відсутні.
Уповноважена особа у запереченнях проти апеляційної скарги вказує на те, що кошти були зараховані на рахунок ОСОБА_1 у незаконний спосіб, а саме - у поза операційний час та після закінчення роботи банку. Також Уповноважена особа вказувала на те, що кошти на рахунок позивача були зараховані на банківський рахунок з особового рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_6, який, у свою чергу, отримав кошти від ПАТ «УМТ», яке було клієнтом банку. Крім того, відповідач зазначає, що зарахування коштів у розмірі 200000 грн 00 коп. на рахунок № НОМЕР_2 відбулося в період дії постанови Національного банку України від 17 червня 2014 року № 366/БТ, якою було зупинено здійснення операцій, зокрема із залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб та відкриття поточних рахунків і залучення на них коштів фізичних осіб.
На думку відповідача вказані обставини вказують на те, що документальне оформлення транзакції було здійснене з метою створення передумов для отримання гарантованих виплат від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок шахрайських дій.
Під час розгляду та вирішення даної справи колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 січня 2019 року у справі № 826/8911/15, у подібних правовідносинах. У вказаному судовому рішенні зазначено, що предметом розгляду і доведення у справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності. В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у справі. Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що підстави, з яких Уповноважена особа не включила інформацію щодо ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.
За таких обставин колегія суддів вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, що діє на даний час, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення до нього ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського рахунка.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення до нього ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича включити інформацію про ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського рахунка № 32176 від 17 червня 2014 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді О.М. Кузьмишина
В.В. Файдюк
Постанова складена у повному обсязі 02 квітня 2019 року.