Справа № 810/4031/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
28 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
за участю секретаря Видмеденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 06.02.2018 № UA 125220/2018/010004/2.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити посилаючись на доводи зазначені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, 17.11.2016 між ТОВ «Сільпо - ФУД» та «AIMON GROUP LIMITED» (Китай) укладено контракт купівлі - продажу товарів № 1500.
Декларантом позивача ОСОБА_3 була подана до митного оформлення електронну митну декларацію на товари, а саме арт. 712360 тарілка помаранчева 26,5 см. - 1248 шт.; арт. 712361 тарілка помаранчева 19 см. - 3240 шт.; арт. 712362 миска помаранчева 17 см. - 3720 шт.; арт. 712363 миска помаранчева 20 см. - 1416 шт., арт. 712364 чашка помаранчева 300 мл. - 5184 шт.; арт. 712365 тарілка коричнева 26,5 см. - 360 шт.; арт. 712366 тарілка коричнева 19 см. - 2304 шт.; арт. 712367 миска коричнева 17 см. - 704 шт.; арт. 712368 миска коричнева 20 см. - 552 шт.; арт. 712369 чашка коричнева 300 мл. - 4464 шт.; арт. 712370 тарілка зелена 26,5 см. - 1320 шт.; арт. 712371 тарілка зелена 19 см. - 3720 шт.; арт. 712372 миска зелена 17 см. - 5304 шт.; арт 712373 миска зелена 20 см. - 1416 шт.; арт. 712374 чашка зелена 300 мл. - 6624 шт.; арт. 712375 тарілка голуба 26,5 см. 360 шт.; арт. 712376 тарілка голуба 19 см. - 1704 шт.; арт. 712377 миска голуба 17 см. - 1800 шт.; арт. 712378 миска голуба 20 см. - 576 шт.; арт. 712379 чашка голуба 300 мл. - 4176 шт.; арт. 712041 тарілка 26,5 см. - 904 шт., арт. 712042 тарілка 19 см. - 1872 шт.; арт. 712043 миска 17 см. - 2160 шт.; арт. 712044 миска 20 см. - 936 шт.; арт. 712045 чашка 300 мл. - 2448 шт.; арт. 712046 тарілка 26,5 см. - 936 шт.; арт. 712047 тарілка 19 см. - 1584 шт.; арт. 712048 миска 17 см. - 1968 шт.; арт. 712049 миска 20 см. - 1008 шт.; арт. 712050 чашка 300 мл. - 2376 шт. Виробник: «Райс енд Шайн (Ім. енд Екс.) Ко Лтд» (Китай). Зазначеній ЕМД було присвоєно № UA 125220/2018/701078.
До митної декларації від 03.07.2017 № UA 125220/2017/706024 були додані документи (із зазначенням коду класифікатора документів під яким відповідно ідентифікуються документи у п. 44. вантажно-митної декларації): пакувальний лист (0271); інвойс (0380); коносамент (0705); міжнародна автомобільна накладна (CMR) (0730); декларація про походження товару (0861); висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (1505); рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг (3004); страховий поліс (3530); зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів (4100); договір страхування (4200); договір про перевезення (4301); інформація в інформаційно- телекомунікаційної системі органів доходів і зборів про позитивні результати державних видів контролю у разі застосування принципу «єдиного вікна» (5509).
Дня митним органом було направлено електронні повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме: оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює та додатки (специфікації) до нього; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.
Листом 06.02.2018 за вихідним № 230 ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» направив такі документи: оригінал зовнішньо - економічного контракту від 17.11.2016; оригінал інвойсу від 02.11.2017; прайс-лист від 07.09.2017; комерційну пропозицію від 07.12.2017; лист від 01.02.2018; договір перевезення від 07.11.2016, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 05.02.2018; акт виконаних робіт по договору перевезення від 24.01.2018; рахунок на транспортні витрати від 24.01.2018.
Позивач визначив митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товарів тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.
Заявлена митна вартість на товар № 1 становила 0,745 дол. США.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості відповідачем було встановлено, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності та/або містять наявні ознаки підробки, а також в них були відсутні усі необхідні відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості та, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2018 № UA 125220/2018/010004/2.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідач посилається на те, що в поданих позивачем документах наявні розбіжності, а з додаткових документів не надана митна декларація країни відправлення; надані на вимогу митного органу прайс - лист та комерційна пропозиція не від виробника товарів; декларант відмовився надати - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); не надані виписки з бухгалтерської документації, що стосується раніше імпортованих товарів.
Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до п. 4.4 ст. 57 МК України, за результатами якої встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2-а та 2-б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору, та відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних за характеристиками товарів, вироблених в тій же країні, що і спірний товар (ст. 61 МК України).
При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.
При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня.
Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.
В свою чергу, у митного органу була наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу - резервного методу.
Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості - товару № 1: митна декларація № UA 125220/2018/701078, оформлена на товар - посуд з кам'яної кераміки, країна виробництва - Китай. Рівень митної вартості товару згідно джерела інформації - 1,688 дол. США, а митна вартість заявлена декларантом оцінюваних товарів дорівнює - 0,745 дол. США.
Під час подання товаросупровідних документів, а саме зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.11.2016 № 1500, що укладений між «AIMON GROUP LIMITED, 6/F KAM SANG BUILDING, 257 DES VOEUX ROAD, CENTRAL, SHEUNG WAN, HONG KONG, P.R. CHINA (постачальник) та ТОВ «СІЛЬПО- ФУД» (покупець), митним органом було виявлено ряд певних розбіжностей, а саме:
- у контракті поставки товарів, предмет договору не відповідає переміщуваному товару, який надавався до митного контролю та митного оформлення (посуд столовий/кухонний, з кам'яної кераміки), а саме, в розділі 1 «предмет контракту» (п. 1.3.) міститься: «виробничою потужністю для харчової продукції (соуси), далі за текстом товару за контрактом є: Xiamen Jianxin Import and Export Co., LTD Room 307, № 239. Hiatin Road, Xiamen, China 36006, однак в поданій митній декларації виробником товарів є «Райс ендт Шайн (Ім.енд Екс) Ко Лтд. Країна виробництва Китай;
- згідно розділу 5 «порядок поставки товару» (п. 5.4.4) зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі - продажу товарів від 17.11.2016 № 1500 постачальник разом із товаром має передати покупцю визначений пакет документів, серед яких є сертифікат про походження форми EUR-1, який подається до митного оформлення тільки з товарами виробленими в країнах Європейського Союзу, а також в розділі 7 «маркування» (п. 7.2.) передбачено, що товари мають відповідати стандартам та нормам Європейського Союзу для таких товарів. Англійська версія контракту відповідає українській;
- контракт поставки належним чином не підтверджує свою автентичність, так як в розділі 11 «інші умови» (п. 11.14.) відсутні зразки факсимільних підписів представників як покупця, так і продавця.
Контракт включає в себе інвойсну вартість товару та витрати пов'язані з митним оформленням та всі пов'язані з цим витрати, податки, мито, оплата отримання дозволів сума яких становить у розмірі 529 272,02 грн. (18 991,11 дол. США, курс визначено на момент митного оформлення).
Однак, за відомостями з рахунку ним понесено також додаткові витрати на конвертацію витрат з перевезення, що також є складовою митної вартості, яка позивачем до митної вартості не включена.
Невключення обов'язкових складових митної вартості є окремою підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості, що передбачено ч. 2 ст. 58 МК України.
Згідно з розділу 6 «порядок розрахунків» (6.1.) договору на перевезення № 1763 від 17.11.2016 в англомовній версії передбачено надання рахунку за фрахт та послуги розвантаження у день прибуття судна. В перекладеній версії договору цей пункт відсутній, що також є розбіжностями у поданих документах.
Згідно п. 3.1 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 28.11.2016 № 101023480 страхова сума встановлюється у розмірі інвойсної вартості вантажів, що плануються до перевезення, та витрат, пов'язаних із транспортуванням, митним оформленням, сплатою митних платежів та іншими додатковими витратами, пов'язаними із перевезенням вантажу в пункт призначення, які будуть включені у собівартість товару.
Враховуючи відомості п. 4.2 та 4.3 контракту від 17.11.2016 № 1500 до інвойсної вартості вже включено витрати на митне оформлення, митні платежі при експорті та інші додаткові витрати, отже розмір страхової суми має включати лише інвойсну вартість та вартість перевезення в пункт призначення.
Однак, розмір страхової суми, визначеної страховим сертифікатом від 23.01.2018 № 4712 (802 753,57) не підтверджено документально та не відповідає умовам п. 3.1 Генерального договору страхування, а саме перевищує суму митної вартості, заявленої позивачем, тобто суми інвойсу та витрат на перевезення.
У ст. 9 Закону України «Про страхування» зазначено, що при страхуванні страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, тобто має відповідати інвойсній вартості.
Обов'язковою складовою митної вартості товару, яку має довести Позивач, є розмірно фактично понесених страхових витрат (страхової премії) відповідно до п.7 ч.10 ст. 58 МК України, відтак, безпосередньо п.п. 4.1, 4.2, 4.4 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 28.11.2016 №101023480 передбачають що кінцевий (фактичний) розмір таких витрат зазначається у виставлених рахунках-фактурах, які до митного оформлення не подавались, а отже фактичний розмір таких витрат залишається непідтвердженим, що унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості товарів відповідно до ч.2 ст. 58 МК України.
Розбіжність у вартості спірного вантажу та страховою сумою, що не відповідає умовам договору, за якою розраховується страхова премія та відсутність відомостей про кінцевий (фактичний) розмір страхової премії (витрат) дають підстави стверджувати про заниження митної вартості товару.
Таким чином, не можливо встановити, які витрати і в якому розмірі поніс позивач, оскільки підтвердження на час винесення рішення не було надано.
Відсутність об'єктивних, достовірних та документально підтверджених даних про страхові витрати, як обов'язкову складову митної вартості, унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості відповідно до ч.2 ст. 58 МК України.
Реалізовуючи своє право на можливість упевнитися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів, а також враховуючи вимоги ч. 3 ст. 53 МК України, органом доходів і зборів направлено декларанту відповідне електронне повідомлення щодо необхідності подання додаткових документів.
Посадовою особою митниці направлено декларанту позивача електронне повідомлення з письмовою вимогою надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, перелік яких визначено у електронному повідомленні.
Подані декларантом основні та додаткові документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до 4.2 ст. 58 МК України.
У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 06.02.2018 зазначено, що Київською митницею ДФС для коригування митної вартості товарів №1 було взято за основу рівень митної вартості подібного товару за МД від 21.06.2017 №UА 100010/2017/268227 (посуд столовий з кам'яної кераміки. Країна виробництва: Китай) - 1,69 дол. США/кг.
Така митна вартість є раніше визнаною органом доходів та зборів, що відповідає вимогам ч.2 ст. 64 МК України.
Для коригування митної вартості товару №1: рівень митної вартості, раніше визнаний митницею у розмірі 1,6880 дол. США/кг було помножено на обсяг спірної партії товару №1, який наведено у графі 38 товару №1 (спірна митна декларація від 02.02.2018 № иА125220/2018/701078) 25409,76 кг та отримано скориговану за резервним методом митну вартість у валюті контракту - 42 891,67 дол.
Відповідні коригування наведено у графі 30 спірного рішення про коригування митної вартості від 06.02.2018 № UА125220/2018/010004/2.
Викладене свідчить, що оскаржуване рішення, всупереч твердженням апелянта, містить необхідне обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості у межах та порядку, встановленому ст. 55, 64 МК України та Правилами 598.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач під час митного оформлення та на вимогу відповідача не надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про наявність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та правомірність оскаржуваних рішень.
Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для задоволення позову позивачем до суду не надано.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з'ясувавши обставини справи.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 02.04.2019