Справа № 2340/5054/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
02 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.
Дане рішення прийнято за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішення суду мотивовано тим, що перерахунок пенсії на підставі статті 59 Закону № 796-XII, згідно внесених Законом №2148-VIII змін, проводиться лише тим особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження ними дійсної строкової служби та внаслідок цього стали інвалідами.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На думку позивача, судом першої інстанції безпідставно не враховано, що ч. 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» передбачено призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач.
Розглянувши матеріали справи та вказані апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до «Про статус і соціальний захист захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_1 є громадянином України та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням від 15 лютого 2008 року Серії НОМЕР_1 . Згідно вкладки № НОМЕР_2 до вказаного посвідчення позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Відповідно до довідки МСЕК серії ЧЕР № 014614 позивачу встановлено 2 групу інвалідності, причина інвалідності - виконання обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
19 грудня 2018 року позивач звернувся до Головного управління із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії та виплатити пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом № 11/10-І від 21 грудня 2018 року Головне управління повідомило позивачеві про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження строкової військової служби.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахуванні пенсії та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон).
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до ряду законодавчих актів України, зокрема, до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, ч. 3 статті 59 Закону (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII) передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі по тексту - Порядок № 1210).
Приписами пункту 9-1 Порядку № 1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Так, вказане право на перерахунок пенсії, відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виникає у зазначених осіб лише за наявності певних умов, а саме:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;
3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що розширене тлумачення зазначеної статті не допускається.
Тобто, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.
Частина 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.
Як встановлено судом першої інстанції, в період з 11 жовтня 1987 року по 04 листопада 1987 року позивач був призваний на збори і у складі оперативної групи приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки Військового комісара Кам'янського районного військового комісаріату № 3/2/768 від 18 грудня 2018 року.
Разом з тим, строкову військову службу позивач проходив в період з 03 листопада 1968 року по 23 листопада 1970 року.
Таким чином, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, то він не має права на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18 (Пз/9901/33/18).
Правовими положеннями ч. 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також необхідно зазначити, що виконання обов'язків військовозобов'язаними, призваними на військові збори, не є тотожним проходженню військової служби.
Види військової служби визначені у статті 2 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок», до яких участь у військових зборах не належить.
Згідно статті 1 вказаного Закону військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу, натомість військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Враховуючи, що на час участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивач не перебував на дійсній строковій військовій службі, а виконував обов'язки військовозобов'язаної особи, підстави для перерахунку йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні. Відповідно, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи відмови позивачу в перерахунку пенсії, відповідно до норм чинного законодавства.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Є.В. Чаку