Справа № 810/2722/18 Суддя першої інстанції: Лапій С.М.
02 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Беспалова О.О. та Кузьмишиної О.М.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання призначити пенсію за віком,
У червні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання призначити пенсію за віком, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 12.02.2018 року № 279/06-01 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити йому пенсію за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілому від Чорнобильської катастрофи із зниженням пенсійного віку на 4 роки 9 місяців, починаючи з 14 листопада 2017.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наданими ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області документами (посвідченням, довідкою, поданими разом із заявою про призначення пенсії) в їх сукупності підтверджено, що він проживав на території, віднесеної до зони гарантованого добровільного відселення 6 років 6 місяців, він має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, та свідчить про безпідставність відмови відповідача у її призначенні.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 з 30.06.1986 року по 30.05.1996 року був зареєстрований та постійно проживав в с. Прибитки Словечанського району (на даний час Овруцького району) Житомирської області, що підтверджується довідкою Овруцької районної держадміністрації від 20.02.1994 року та довідкою Нововелідницької сільської ради від 17.07.2017 року №2074.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію Законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» с. Прибитки віднесений до зони гарантованого добровільного відселення (Овруцький район).
Позивачем 20.02.1994 року отримано посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, категорія 3, серії НОМЕР_1 , яке 15.08.2007 року перереєстровано на посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи , категорія 3, серії НОМЕР_2 .
Оскільки станом на 1 січня 1993 року позивач проживав на території, віднесеній до зони гарантованого добровільного відселення 6 років 6 місяців, 14.11.2017 року у зв'язку із наявністю у нього страхового стажу 17 років та 3 місяців він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 4 роки 9 місяців відповідно до п. 2 ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області рішенням від 12.02.2018 року № 279/06-01 відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.
У своєму рішенні від 12.02.2018 року відповідач зазначив, що Переяслав - Хмельницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області 22.09.2017 р. здійснено запит №700/03-01 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, на який 22.09.2017 р. надійшла відповідь, із зазначенням, що посвідчення було видане Житомирською облдержадміністрацією на підставі довідки №874565 держадміністрації Овруцького району.
Також відповідач зазначив, що копія довідки не є первинним документом, на підставі якого можна визначити право на пенсію.
Крім того вказав, що довідка від 17.07.2017 року №2074, в якій зазначено, що позивач постійно проживав і був зареєстрований в с. Прибитки Овруцького району Житомирської області, суперечить записам у трудовій книжці, оскільки згідно записів трудової книжки з 16.01.1984 року по 16.06.1988 року позивач працював в Сирдаринському рефрижераторному вагонному депо (Узбикестан), а з 21.06.1988 року по 01.01.1993 року працював в Тернопільському рефрижераторному вагонному депо.
Також у рішенні відповідач зазначив, що у випадку надання довідки про стаж по 01.01.1993 року з роз'їздим характером роботи питання щодо визначення права на пенсію буде переглянуто.
Представник позивача 17.04.2018 року звернувся до відповідача із заявою про перегляд оскаржуваного рішення, до якої було додано довідку Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 15.02.2018 р. №54 про характер робіт за період з 21.06.1988 року і по теперішній час, а саме - характер роботи роз'їзний.
Однак, відповідач листом від 02.05.2018 року №575/04-01 відмовив у перегляді оскаржуваного рішення, зазначивши, що довідка від 15.02.2018 року №54 року не дає змоги визначити періоди постійного проживання чи роботи у зоні гарантованого добровільного відселення.
Вважаючи відмову Пенсійного фонду у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28.02.1991 р. №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 26 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до ч.3, ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-ХП.)
Згідно ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.
Крім того, Верховний Суд України у постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Зазначено правового висновку дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17.
Враховуючи, що наданими позивачем до відповідача документами (посвідченням, довідкою, поданими разом із заявою про призначення пенсії) в їх сукупності підтверджено, що він проживав на території, віднесеної до зони гарантованого добровільного відселення 6 років 6 місяців, він має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, та свідчить про безпідставність відмови відповідача у її призначенні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За таких обставин, право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 4 роки 9 місяців відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи, що із заявою позивач звернувся до відповідача 14.11.2017 року, то така пенсія повинна бути призначена позивачу з 14.11.2017 року.
Доводи апеляційної скарги відповідача є тотожними доводам, викладеним у листі - відмові та спростовані вищевикладеним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: О.О.Беспалов
О.М.Кузьмишина