П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/3590/18
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Час і місце ухвалення: 13.11.2018р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Осіпова Ю.В.,
ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 Мішаєвича до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним (протиправним) повідомлення щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308, визнання неправомірними (протиправними) дій щодо невстановлення належності до громадянства України та не видачі паспортного документу, зобов'язання видати паспортний документ,
18.07.2018 року ОСОБА_2 Мішаєвич звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення 01.11.2018 року позовних вимог, просив:
- визнати неправомірним (протиправним) повідомлення Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови у продовженні строку перебування на території України від 27.03.2018р. №5114/1-308;
- визнати неправомірними (протиправними) дії Малиновського районного відділу у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області щодо невстановлення належності ОСОБА_2 Мішаєвича до громадянства України та не видачі ОСОБА_2 Мішаєвичу паспортного документа громадянина України;
- зобов'язати Малиновський районний відділ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області видати ОСОБА_2 Мішаєвичу паспортний документ громадянина України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Малиновського районного відділу у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області щодо не встановлення належності ОСОБА_2 Мішаєвича до громадянства України та не видачі ОСОБА_2 Мішаєвичу паспортного документа громадянина України; зобов'язано Малиновський районний відділ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_2 Мішаєвичу паспортного документа громадянина України, з урахуванням окреслених у рішенні висновків та правової оцінки суду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 14.12.2018 року Головне управління ДМС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій наголошує, що судом першої інстанції не вірно надана оцінка всім обставинам справи, що мало наслідком ухвалення рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Апелянт зазначає, що паспорт громадянина України у ОСОБА_2 було вилучено та передано до ГУ Національної поліції в Одеській області. Також, відповідач наголошує, що позивач має право на звернення з заявою про оформлення належності до громадянства України відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», як особа, яка на момент проголошення незалежності України постійно проживала на території України. На думку Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_2 повинен звернутися до міграційної служби за місцем майбутньої реєстрації та надати: заяву про встановлення належності до громадянства України; 2 фотокартки (розміром 35x45 мм); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом 24 серпня 1991року.
З огляду на зазначене, Головне управління ДМС України в Одеській області просить суд про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року та прийняття нового - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що 26.04.2017р. ОСОБА_2 Мішаєвич звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою щодо видачі йому паспорта громадянина України.
За результатами розгляду вказаної заяви від 26.04.2017р. ГУ ДМС України в Одеській області надіслано лист від 03.05.2017р. №4/5, за підписом начальника Управління ОСОБА_3, у якому зазначено, що згідно рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016р. встановлено факт, що ОСОБА_2 постійно проживав на території України станом на 24.08.1991р., а тому він має правові підстави для порушення клопотання щодо оформлення належності до громадянства України відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», як особа, яка на момент проголошення незалежності України (24.08.1991р.) постійно проживала на території України. У зв'язку з чим, позивач має особисто звернутися до Державної міграційної служби України за місцем майбутньої реєстрації та, відповідно до п.8 Порядку провадження за заявами з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001р. №215 (в редакції Указу Президента України від 30.05.2012р. №367/2012), необхідно надати наступні документи: заяву про встановлення належності до громадянства України; дві фотокартки (розміром 35x45 мм); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року. Після надання усіх необхідних документів для встановлення належності до громадянства України у встановлений законодавством термін буде видано довідку про реєстрацію громадянином України.
За наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 від 07.12.2017р. щодо проведення процедури встановлення особи провідним спеціалістом Малиновського РВ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_4 26.01.2018р. складено Висновок, який 26.01.2018р. погоджено начальником Малиновського РВ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_5, та 26.01.2018р. затверджено начальником ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_6 Згідно вказаного висновку встановлено особу ОСОБА_2 Мішаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави.
20.02.2018р. ОСОБА_2 звернувся до органів міграційної служби із заявою щодо продовження строку перебування на території України.
За наслідками розгляду отриманих від ГУ ДМС України в Одеській області (від 22.02.2018р. вхід.№5100.5.3-2878/51.1-18) матеріалів щодо продовження строку перебування на території України особі без громадянства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з наміром подати клопотання про набуття громадянства України за територіальним походженням, оскільки він постійно проживав до 24.08.1991р. на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», Департаментом у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України на адресу Головного управління ДМС України в Одеській області надіслано Лист «Про розгляд заяви щодо продовження строку перебування на території України» №510.5.3-2878/51.1-18 від 22.02.2018р., яким повернуто матеріали без розгляду. Зазначено, що відповідно до довідки, виданої Генеральним консульством ОСОБА_7 Вірменія в ОСОБА_6 від 12.05.2016р. №072, ОСОБА_2 Мішаєвич, 21.02.1972р.н., є громадянином ОСОБА_7 Вірменія. Питання про продовження строку перебування на території України вказаному іноземному громадянину може бути повторно розглянуто після отримання ним паспортного документа громадянина ОСОБА_7 Вірменія.
27.03.2018р. Малиновським районним відділом у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_2 надіслано Повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України №5114/1-308, у якому зазначено, що заява разом з матеріалами справи 06.03.2018р. була повернута керівництвом ДМС України без розгляду.
Не погоджуючись з вказаними діями органів ДМС України позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Малиновського районного відділу у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області щодо невстановлення належності позивача до громадянства України виходив з того, що поданий позивачем до територіального органу міграційної служби пакет документів надав можливість встановити його належність до громадянства України.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції, на підставі ч.1 ст. 308 КАС України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позову. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001р. №2235-III (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 1 якого громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Згідно ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про громадянство України» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, у тому числі, здійснює повноваження щодо встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006року №588/2006), згідно пунктів 1-3 якого для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Заяви з питань встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, оформляється на ім'я начальника головного управління (управління) міграційної служби в Автономній ОСОБА_7 Крим, області, містах Києві та Севастополі за місцем проживання особи.
Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.
Згідно п.п.«а» п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001року №215, встановлення належності до громадянства України, серед іншого, стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Пунктом 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, передбачено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14.11.2016 року у справі №521/15408/16-ц, яке набрало законної сили 25.11.2016 року, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 Мішаєвича на території Української РСР з 1989 року станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року і по час ухвалення рішення на території України.
07.12.2017 року ОСОБА_2 Мішаєвич звернувся до територіального органу міграційної служби із заявою щодо проведення процедури встановлення особи, котра відповідала вимогам Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, та передбачала встановлення належності до громадянства.
Зокрема, до заяви щодо проведення процедури встановлення особи від 07.12.2017р. позивачем - ОСОБА_2 Мішаєвичем додано рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 14.11.2016 року у справі №521/15408/16-ц, котрим встановлено юридичний факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поданий позивачем до територіального органу міграційної служби пакет документів є достатнім, за наслідком дослідження якого можливо встановити належність ОСОБА_2 Е,М. до громадянства України, а тому твердження ОСОБА_2 про протиправність дій Малиновського районного відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не встановлення його належності до громадянства України є обґрунтованими, а позов у відповідній частині підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції правомірно відхилено позовну вимогу щодо зобов'язання Малиновського районного відділу у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області видати ОСОБА_2 паспортний документ громадянина України, оскільки її задоволення порушить дискреційні повноваження органу ДМС України з огляду на наступне.
Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_8 Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_8 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що прийняття рішення про видачу ОСОБА_2 Мішаєвичу паспортного документу громадянина України є втручанням у дискреційні повноваження органу державної влади. Фактично суд підміняє собою орган виконавчої влади, що суперечить конституційному принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову.
Суд першої інстанції правомірно використав своє право, передбачене ч.2 ст.9 КАС України, вийшов за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача та зобов'язав Малиновський районний відділ у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_2 Мішаєвичу паспортного документа громадянина України, з урахуванням окреслених у Рішенні висновків, та правової оцінки суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що надання суб'єктом владних повноважень відмови з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, буде вважатися неналежним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством.
Таким чином, резюмуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Головного управління ДМС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Суддя-доповідач: ОСОБА_9
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: О.А. Шевчук