П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/1095/18
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства фірми "Моріонік" товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Моріон" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року по справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства фірми "Моріонік" товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Моріон" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-
03 травня 2018 року дочірнє підприємство фірма "Моріонік" товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Моріон" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, в якому просило суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення від 23.01.2018 року № НОМЕР_1 №0004871203.
В обґрунтування позовних вимог ДПФ "Моріонік" зазначав, що ГУ ДФС у Миколаївській області не направляло на адресу позивача акти камеральних перевірок від 30.11.2017 року, за результатами яких відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, чим порушило вимоги п.86.2, п.86.7, п.86.8 ст.86 ПК України. Крім того, акт перевірки складений відповідачем за результатом попередньої перевірки позивач оскаржує в судовому порядку.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що під час камеральних перевірок встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а саме несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за період жовтень - грудень 2016 року та січень, лютий, квітень і травень 2017 року, про що зазначено в актах перевірки. Акти камеральної перевірки направлені на адресу позивача листом з рекомендованим повідомленням, який повернувся, як не отриманий у зв'язку із закінченням терміну зберігання, про що складено відповідний акт від 10.01.2018 року. Враховуючи викладене, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідачем дотримані вимоги Податкового кодексу України.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що оскільки акти перевірок від 30.11.2017 року він отримав лише у січні 2018 року це позбавило його можливості оскаржити їх у досудовому порядку. Крім того, прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень більше ніж через півтора місяці після складення актів перевірок відбулось с порушенням п.86.8 ст.86 ПК України.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
30 листопада 2017 року ГУ ДФС у Миколаївській області проведено камеральні перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПФ "Моріонік" за жовтень-грудень 2016 року та за січень, лютий, квітень і травень 2017 року, за результатами яких складено акти № 3708/14-29-12-01-06/24794312 та № 3709/14-29-12-01-06/24794312 (а. с. 46-51).
Актом перевірки № 3708/14-29-12-01-06/24794312 від 30.11.2017 року встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України, а саме несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2016 року на суму ПДВ 83 378,59 грн.
На підставі акта № 3708/14-29-12-01-06/24794312 відповідачем прийнято ППР № НОМЕР_1 від 23.01.2018 року, згідно з яких позивачу донараховано суму штрафу в розмірі 10 441,68 грн.
Актом перевірки № 3709/14-29-12-01-06/24794312 від 30.11.2017 року встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України, а саме несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість за період січень, лютий, квітень, травень 2017 року на суму ПДВ 36 948, 38 грн.
На підставі акта № 3709/14-29-12-01-06/24794312 відповідачем прийнято ППР № НОМЕР_2 від 23.01.2018 року, згідно з яких позивачу донараховано суму штрафу в розмірі 3 694,84 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору в даній справі є податкові повідомлення-рішення, якими на позивача накладені штрафи за порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН, однак позивачем не надано доказів своєчасності реєстрації податкових накладних, за порушення строків реєстрації якої оскаржуваними ППР на нього накладено штраф. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області надіслано акти перевірок позивачу та винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення у відповідності до приписів ПК України.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
За приписами п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що з 01.01.2017 року у податкового органу з'явились підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, а з урахуванням положень ст.102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкової накладної.
Тобто, об'єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки, ГУ ДФС у Миколаївській області встановило порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що і стало підставою для накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не оспорює факти порушення ним граничного терміну реєстрації податкових накладних, встановлених камеральною перевіркою, та лише зазначає про порушення відповідачем приписів ст.86 ПК України.
Крім того, розрахунками штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, які долучені до оскаржуваних повідомлень - рішень, підтверджується порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, встановлених п.201.10 ст.201 ПК України, за що приписами ст.120 ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Відповідно до п. 42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (ст. 42 п. 42.4. абз. 6 ПК України).
Пункт 42.3 статті 42 ПК України передбачає, що у випадку коли платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 04 грудня 2017 року відповідачем направлено за податковою адресою ДПФ "Моріонік" акти камеральних перевірок від 30.11.2017 року № 3708/14-29-12-01-06/24794312 та № 3709/14-29-12-01-06/24794312.
10 січня 2018 року відповідачем складено акт № 364, з якого вбачається, що лист направлений на адресу позивача з актами перевірок повернувся відправникові з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується копією конверту та рекомендованого повідомлення (а.с.45-54).
Враховуючи викладене, вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідачем належним чином виконано свій обов'язок, визначений ПК України, щодо направлення копії акту платнику податків.
Стосовно доводів апелянта щодо порушення відповідачем строків прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Враховуючи, що лист з направленими позивачу копіями актів перевірки повернувся до ГУ ДФС у Миколаївській області за закінченням терміну зберігання 10.01.2018 року, оскаржувані ППР відповідач прийняв у строки встановлені п.86.8 ст.86 ПК України.
Як зазначає сам апелянт, оскаржувані ППР від 23 січня 2018 року направлені на його адресу того ж дня, та отримані ним наступного дня, тобто 24 січня 2018 року.
Крім того, судова колегія не приймає до уваги посилання ДПФ "Моріонік" на те, що у 2017 році за результатами проведення камеральної перевірки, по цих же підставах, відповідачем направлявся акт камеральної перевірки, з висновками якого позивач частково не погодився та оскаржив його до суду.
Як вбачається з відомостей в ЄДРСР, 30.10.2017 року ДПФ «Моріонік» ТОВ НВП «Моріон» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №0017831201/24794312 в частині застосування штрафу за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні за період жовтень-грудень 2015 року у сумі 6994,34 грн. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року по справі № 814/2251/17, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, ДПФ "Моріонік" відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що під час розгляду справи № 814/2251/17 досліджувалось питання щодо несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних за період жовтень-грудень 2015 року, а отже за інший період, висновки судів першої та апеляційної інстанції по справі № 814/2251/17 жодним чином не впливають на результат розгляду цієї справи, а отже позивач дійшов до помилкового висновку щодо аналогічності проведення камеральної перевірки.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 29 травня 2018 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства фірми "Моріонік" товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Моріон" - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко