03 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 520/19793/18
Головуючий в 1 інстанції: Літвінова І.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,
при секретарі Жигайлової О.Е.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову (рішення) Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року, ухвалену у відкритому судовому засіданні о 13:00 год без фіксування судового процесу у м.Одесі по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, 3-тя особа Перший Приморський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просив скасувати постанову № 569 від 03 жовтня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, закрити справу про адміністративне правопорушення, а також стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу.
В обгрутування позову зазначається, що позивач з постановою не згодний, вважає її незаконною, у зв'язку із тим, що зазначене правопорушення він не вчиняв, оскільки він не є суб'єктом містобудування на об'єкті перевірки, а вказана квартира була ним відчужена за договором купівлі-продажу ще 28 листопада 2016 року. Крім того, позивач вказує на те, що його про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомляли, а справу було розглянуто за його відсутності.
Постановою (рішенням) Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що з рішенням суду не погоджуєтсья в повній мірі та зазначає, що судом першої інстанції були встановлені інші обставини, які Департаменту відомі не були, а саме в матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу від 28.12.2016 року, яким підтверджено, Що ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 квартиру №11 за адресою м.Одеса, пл..Катерининська, 4-а.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач в повній мірі заперечує проти апеляційної скарги та просить у її задоволенні відмовити.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_3 від 19.07.2018 року та на підставі направлення від 18.09.2018 р. № 897 було проведено позапланову перевірку виконання будівельних робіт з реконструкції квартиру №11 за адресою м.Одеса, пл..Катерининська, 4-а. щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За результатами перевірки складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Також, 19.09.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_4 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого ОСОБА_1 було зобов'язано усунути порушення містобудівного законодавства у термін до 02.10.2018р. та складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ОСОБА_1 ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 03.10.2018 року о 14:00.
З змісту зазначених акту, припису та протоколу встановлено, що вони складені у присутності позивача, який відмовився від надання пояснень та підпису.
03 жовтня 2018 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 головним інспектором Распоровською О.В. було винесено постанову № 569, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правопорушення за яке було притягнуто до відповідальності ОСОБА_1, останній не вчиняв, оскільки він не є суб'єктом містобудування на об'єкті перевірки, а також відповідачем порушено порядок розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме розгляд справи відбувся без участі позивача, який не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 року державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Частиною 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 № 553 (Порядок № 553).
Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства
Відповідно до пункту 16 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку № 533).
Відповідно до п.п. 1 - 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно п. 9 Порядку слідує, що посадові особі відповідача вправі приступити до проведення позапланової перевірки лише у разі пред'явлення направлення для проведення позапланової перевірки, при цьому, така перевірка повинна здійснюватись у присутності суб'єктів містобудування або їх представників.
Вказаній нормі кореспондує п. 14 Порядку згідно якого суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Судова колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно пункту 4 Постанови КМУ №224 підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою управління за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1 згаданого порядку, визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Згідно з п.6 цього порядку, питання про накладення штрафу розглядається в 15-денннй строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення.
Такий протокол за формою та змістом повинен виповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У ст. 280 КУпАП України визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідаїьносгі, чи є обставини, шо пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, шо мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт. який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не надав правоустановчі та дозвільні документи на квартиру за адресою м.Одеса, площ. Катерининська, 4а, кв. 11, та не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, у зв'язку із чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, за що на нього і накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Судова колегія зазначає, що згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 не міг знаходитися за цією адресою під час перевірки та не міг відмовити посадовим особам Департаменту у допуску на об'єкт перевірки, а також не міг відмовити у наданні дозвільних документів, оскільки ОСОБА_1, як на момент проведення відповідачем перевірки, так і станом на момент розгляду справи не є власником цього майна, не є користувачем цього майна, і не є уповноваженою особою власника цього майна.
Судом вставнолено, що 28 грудня 2016 року ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 придбала квартиру, що знаходиться за адресою: місто ОСОБА_3, площа КатерининськаАДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_5, реєстровий № 971.
Вказане підтверджується і деталізованою довідкою № 149423118 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої держаним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради.
Таким чином, починаючи з 28 грудня 2016 року ОСОБА_1 не є власником цієї квартири, а тому не міг 19.09.2018 року знаходиться на об'єкті перевірки за адресою місто ОСОБА_3, площа КатерининськаАДРЕСА_1, зокрема як власник або як користувач цього майна.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт в апеляційній скарзі зазначені відомості, встановлені судом першої інстанції про те, що у ОСОБА_1 з 28 грудня 2016 року зазначений об'єкт перевірки не є його власністю, під час розгляду справи не спростовує, а зазначає, що на момент перевірки ці обставини були не відомі.
Разом з тим, ОСОБА_1 не є замовником, проектувальником, підрядником чи експертом по відношенню до нерухомого майна - квартири № 11 за адресою м. Одеса, пл.Катерининська, буд. 4-А, таким чином вірним є висновок суду першої інстанції що відносно позивача не може проводитися контроль дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності саме щодо цього об'єкту.
Доводи відповідача про те, що позивачем було не допущено посадових осіб до об'єкту перевірки та було відмовлено у надані дозвільних документів, відмовлено в отриманні складених відповідачем документів та відмови від підпису, спростовуються матеріалами справи, а саме встановленим фактом про те, що ОСОБА_1 не міг бути присутнім під час проведення перевірки та при складанні акту, припису і протоколу від 19.09.2018 року, оскільки з 26.12.2016 року він не є власником, користувачем, уповноваженою особою власника об'єкта перевірки, не має доступу до даного майна, у зв'язку із чим не міг знаходитися за вказаною адресою та не міг відмовити у допуску та наданні дозвільних документів посадовим особам органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Слід звернути увагу, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач також не був присутнім, і відомості про належне повідомлення його про час та місце розгляду справи також відсутні, що вказує на порушення його прав на захист, дачі пояснень та відповідних доказів.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1, який притягається до адміністративної відповідальності, не мав можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП.
Виходячи з викладеного судом встановлено, що оскаржувана постанова № 569 від 03 жовтня 2018 року була прийнята відповідачем без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та, крім того, суд звертає увагу, що у відповідача були відсутні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Отже під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів встановлено, що ні направлення на перевірку, ні акт перевірки, ні протокол, ні припис позивачу у встановленому законом порядку не вручався та позивач не був належним чином повідомлен про розгляд справи відносно нього, та встанвоелно, що з 28 грудня 2016 року ОСОБА_1 взагалі не є власником цієї квартири, а тому не міг 19.09.2018 року знаходиться на об'єкті перевірки за адресою місто ОСОБА_3, площа КатерининськаАДРЕСА_1.
Таким чином, висновок суду щодо скасування постанови № 569 від 03 жовтня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП України є обґрунтованим.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов