П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2736/18
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
ОСОБА_1
при секретарі: Шатан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2018р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ГУ НП в Миколаївській області, третя особа: ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови в проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформити документи для призначення позивачу пільгової пенсії за вислугу років та зобов'язати провести розрахунок розміру грошового забезпечення позивача, оформити документи та подати їх до ГУ ПФУ в Миколаївській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 21.08.1996р..
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що він проходив службу в органах внутрішніх справ, а потім - в поліції, з якої звільнений через хворобу та в даний час отримує пенсію по інвалідності.
У вересні 2018р., Владов, О.П. звернувся із заявою до ГУ НП в Миколаївській області про перерахунок розміру грошового забезпечення та оформлення документів для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однак, листом ГУ НП в Миколаївській області від 19.102018р. ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви, у зв'язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років на день звільнення.
Позивач вважає дії ГУ НП протиправними та такими, що порушують його права.
Посилаючись на вказані обставини просив вимоги задовольнити.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019р. адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано ГУ НП в Миколаївській області виготовити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Миколаївській області судовий збір у сумі 352,4грн. на користь ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявний трудовий стаж у календарному вирахуванні, а тому ГУ НП у Миколаївській області протиправно та незаконно відмовлено йому у перерахунку грошового забезпечення для призначення пільгової пенсії за вислугу років.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв'язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у позові, з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, а потім - в поліції. Наказом ГУ НП в Миколаївській області за №301 о/с від 27.11.2018р. ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції з 30.11.2017р. за п.2 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через хворобу). На день звільнення вислуга років ОСОБА_2 в календарному обчисленні складала 21 рік 3 місяці 9 днів.
Як вбачається з протоколу пенсійної справи ОСОБА_2, йому призначена пенсія по інвалідності на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі Закон №2262).
У вересні 2018р. ОСОБА_2 звернувся із заявою до ГУ НП у Миколаївській області про проведення перерахунку розміру грошового забезпечення (з урахуванням пільгового стажу) для призначення пенсії, а також оформлення документів та подання їх до ГУ ПФУ для призначення йому пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону №2262.
Свої вимоги він обґрунтовує тим, що проходив службу на певних посадах, які дають йому право на пільгову вислугу, а також право на призначення пенсії за вислугу років.
Однак, листом ГУ НП у Миколаївській області від 19.10.2018 р. відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність у нього права на призначення пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років на день звільнення ( а саме 23 роки та 6 місяців).
Перевіряючи правомірність дій ГУ НП в Миколаївській області з урахування підстав, з якими ОСОБА_2 пов'язує їх протиправність, судова колегія виходить з наступного.
Спірні правовідносини щодо призначання пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон №2262), Постановою КМУ №393 від 17 липня 1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (із змінами).
Як зазначено в п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» ст.1-2 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільненні зі служби: з 1 жовтня 2017р. по 30 вересня 2018р. і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
В цій же статті також вказано, що до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч.2 ст.17 цього Закону.
В ч.2 ст.17 Закону №2262 вказано, що до вислуги років поліцейським, та іншим особам, при призначенні на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання).
Отже, вищенаведені норми діючого законодавства чітко визначають, що позивач, як особа що проходить службу в поліції, має право на призначення пенсії за вислугу років при умові наявності у неї на день звільнення вислуги 23 календарних років та 6 місяців і більше.
Як вбачається із матеріалів справи, у ОСОБА_2 на день звільнення наявна вислуга у календарному обчисленні - 21 рік 3 місяці 9 днів.
Апеляційний суд вважає за необхідним зазначити, що вислуга років - це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв'язку з утратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає прав на пенсію за віком.
Діючим законодавством передбачено чотири категорії працівників, які мають право не пенсію за вислугу років: - військовослужбовці, службовці та працівники органів внутрішніх справ; - працівники цивільної авіації та льотно-випробувального складу; - державні службовці, судді, працівники прокуратури і митних органів; - окремі категорії працівників та спеціалістів інших галузей народного господарства.
Працівникам органів внутрішніх справ та поліції пенсія призначається за наявності певної вислуги років служби, зазвичай незалежно від віку, інколи - в сукупності з віком та іншими обставинами.
Важливою умовою для призначення пенсії за вислугу років є певний стаж роботи за спеціальністю. Однак умови призначення пенсії за вислугу років неоднакові. В одних випадках вони призначаються незалежно від віку, в інших - встановлюється вік і стаж. Тривалість стажу роботи розраховується з урахуванням загальної тривалості роботи в календарному вирахуванні або загальній тривалості роботи в пільговому вирахуванні.
Отже, визначаючи умови призначення пенсій за вислугу років, законодавець визначає порядок розрахунку стажу роботи, буде це в календарному вирахуванні чи в пільговому вирахуванні.
Як вбачається із вимог п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» ст.1-2 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільненні зі служби: з 1 жовтня 2017р. по 30 вересня 2018р. і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що для набуття права на пенсію з вислугу років особа повинна мати на день звільнення вислугу років 23 календарних років та 6 місяців і більше.
Оскільки, у ОСОБА_2 на день звільнення зі служби в поліції, у нього не було вислуги років в календарному вирахуванні 23 роки та 6 місяців і більше, ГУ НП в Миколаївській області правомірно повідомило його про відсутність права на пенсію та відсутність підстав для складання розрахунку вислуги років для призначення пенсії.
На підстави викладеного, судова колегія вважає, що ГУ НП у Миколаївській області відмовляючи у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформленні документів для призначення ОСОБА_2 пільгової пенсії за вислугу років діяло на підставі та в межах діючих норм законодавства України.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду не можливо вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019р. - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.5, код ЄДРПОУ 40108735) судовий збір у розмірі 1 057,2грн..
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 3 квітня 2019р.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
ОСОБА_1