03 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 310/7335/18(2-а/310/9/19)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.02.2019 року (суддя Черткова Н.І.) в адміністративній справі №310/7335/18(2-а/310/9/19) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №3 Бердянського ВП РЦНП сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до поліцейського СРПП №3 Бердянського ВП РЦНП сержанта поліції ОСОБА_2, в якому просив визнати дії неправомірними та скасувати постанову серії ДПО 18 №517294 поліцейського СРПП №3 Бердянського ВП РЦНП сержанта поліції ОСОБА_2 від 25 серпня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.02.2019 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним, прийнятим із неповним з'ясуванням обставин справи, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25.08.2018 року, серії ДПО18 №517941, винесеної поліцейським Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області сержантом поліції ОСОБА_2, ОСОБА_1 25.08.2018 року о 09 годині 08 хвилин в м. Бердянську на перехресті прос.Східного- вул.Волонтерів проїхав на заборонений сигнал світлофора-жовтий, чим порушив п.п. 8.7.3. «г» ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 вказаного правопорушення, на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п.п. «Ґ» п.8.7.3. ПДР України, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до ст. 40 Закону України ''Про національну поліцію'' поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, мотивувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: - попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши відео, чітко вбачається, що позивач здійснив рух на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3. г ПДР. Позивач мав уповільнити рух транспортного засобу та здійснити його зупинку на підставі, яка передбачена п. 8.10 ПДР України.
Згідно п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повині зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 ''Місце зупинки'', якщо їх немає- не ближче 10 м до найблищої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо вони відсутні та в усіх інших випадках-перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не дотримався відповідних вимог Правил дорожнього руху, що призвело до їх порушення та притягнення його до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення відповідають вимогам Закону.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем пп. «г» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 272, 286, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.02.2019 року в адміністративній справі №310/7335/18(2-а/310/9/19)- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 03.04.2019 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва