11 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6005/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 серпня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 19 листопада 2018 року відповідач ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року апеляційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року повернута.
Втім, 26 грудня 2018 року відповідач (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей експрес-накладної «Нова пошта», апеляційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відправлена 24 грудня 2018 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно оскаржив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року, а також з порушенням вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: скаржником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року апеляційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року залишена без руху, у зв'язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року, а також не відповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та скаржнику ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: скаржнику ГУ ПФУ в Дніпропетровській області пропонувалось протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року з наданням відповідних доказів, а також надати документ про сплату судового збору.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою скаржника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 21 лютого 2019 року, однак ухвала судді Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виконана не в повному обсязі, зазначені недоліки скаржником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протягом десяти днів включно з моменту її отримання усунені частково, з яких вбачається наступне.
04 березня 2019 року від скаржника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду на виконання вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшло платіжне доручення № 878 від 28 лютого 2019 року на сум 1057 грн. 20 коп.
Разом з тим, жодних клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року від скаржника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів включно з моменту отримання скаржником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху не надходило.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 13 вересня 2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження винесено рішення.
Повторно звертаємо увагу на тому, що відповідно до розписки в матеріалах адміністративної справи (т.1 а.с.55), копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року отримана уповноваженою особою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 22 жовтня 2018 року.
До того ж, сам скаржник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в своїй апеляційній скарзі та в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 22 жовтня 2018 року, надаючи в підтвердження останнього копію супровідного листа з реєстраційним штампом вхідної кореспонденції ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22 жовтня 2018 року, що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.
З огляду на вказане, відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем строку подання апеляційної скарги було 21 листопада 2018 року включно.
В той же час, апеляційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року до суду першої інстанції подана 24 грудня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості експрес-накладної «Нова пошта», тобто з тридцятип'ятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року навіть виготовлена 22 грудня 2018 року, тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого чинним законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Натомість, повторно зазначаємо, що жодних клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року від скаржника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду не надходило.
Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.
Вказаними статтями визначено події, з настаннням яких починається перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.
Слід повторно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:
Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.
Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строк на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції, а саме 22 жовтня 2018 року (т.1 а.с.55), скаржник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області службових обов'язків не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.
На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.
Вважаємо, що скаржником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
При цьому, повторно наголошуємо на тому, що жодних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником повторно не зазначено, як і не надано суду апеляційної інстанції жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Станом на 11 березня 2019 року включно недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, зокрема, що апеляційна скарга подана з тридцятип'ятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції скаржником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у встановлений законом строк не подано, станом на 11 березня 2019 року включно дана адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у даній адміністративній справі подана до суду з порушенням вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства, чинної на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.
Керуючись статтями 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай