28 березня 2019 року м. Дніпросправа № 188/1746/18(2-а/188/25/2018)
головуючий суддя І інстанції - Бурда П.О.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29.12.2018 року в адміністративній справі №188/1746/18(2-а/188/25/2018) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕАВ № 752134 від 24.11.2018 року і закриття провадження по справі.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29.12.2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що адміністративне правопорушення було вчинено не з вини останнього, оскільки бризковики порвалися та повідпадали в процесі руху у зв'язку з незадовільним станом дорожнього покриття.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 24.11.2018 року інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядовим поліції ОСОБА_2 була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до вказаної постанови, позивач, керував транспортним засобом «DAF XF» АЕ4160НВ, на якому були відсутні задні грязезахисні бризковики на причіпі «LANFELD» АЕ0661ХМ, чим порушив п. 31.4.7 ПДР України та відсутні передбачені конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковик.
На підставі вказаного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками з огляду на наступні обставини.
Приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п. 31.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі - ПДР України), технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п.п. «е» п. 31.4.7 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення останніми визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за керування транспортним засобом, що має інші технічні несправності з якими, відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється.
Поряд з вказаним, згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач не заперечує факту керування транспортним засобом за відсутності задніх грязезахисних бризковиків.
При цьому, з пояснень позивача вбачається, що останній виїжджав з дому з наявними грязезахисними бризковиками, однак в дорозі вони порвалися та відпали, з огляду на незадовільний стан дорожнього покриття та погодні умови, у зв'язку з чим, позивач рухався якомога коротшим шляхом до місця стоянки та ремонту із ввімкненою аварійною світловою сигналізацією.
Факт пересування позивача із ввімкненою аварійною світловою сигналізацією до місця стоянки та ремонту відповідачем, з урахуванням ч. 2 ст. 77 КАС України, не спростовується.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відтак, враховуючи те, що адміністративне правопорушення було вчинене не з вини позивача, а останній вчиняв всі залежні від нього дії по його усуненню, зокрема, рухався із ввімкненою аварійною світловою сигналізацією до місця стоянки та ремонту і відсутності факту порушення громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач вчинив малозначне правопорушення, у зв'язку з чим, відповідач мав звільнити останнього від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності і, на що не звернув увагу суд першої інстанції відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії ЕАВ № 752134 від 24.11.2018 року була прийнята відповідачем без врахування усіх обставин справи та необґрунтовано, у зв'язку з чим остання, з урахуванням п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції ОСОБА_2 для прийняття рішення, з урахуванням висновків суду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що частиною 4 статті 286 КАС України визначено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Натомість, в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення зазначено, що останнє може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, що є порушенням норм процесуального права, однак останнє, з урахуванням приписів абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України, не є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, п. 2 ч. 3 ст. 286, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29.12.2018 року в адміністративній справі №188/1746/18(2-а/188/25/2018)- скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ № 752134 від 24.11.2018 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, направивши справу на новий розгляд до інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції ОСОБА_2 для прийняття рішення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова