21 березня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4514/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю. ,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 280/4514/18 (суддя І інстанції - Сацький Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 та вимог ст. 29 цього Закону;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016 - 2017 років, а саме 5377,90 грн.) та вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом підвищення пенсії на 25% та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року позов задоволений частково.
Визнано протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; зобов'язано Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показників середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016-2017 роки). У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обгрунтування скарги зазначає про безпідставність вимог позивача, оскільки йому з липня 2011 року призначена пенсія відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи те, що пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком, тому призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв'язку із досягненням ним загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є неможливим.
У частині відмови в позові рішення суду не оскаржено.
Відзив позивача на апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ОСОБА_1 народився 16 липня 1954 року. (а.с. 10)
З липня 2011 року позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
24.10.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за два календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. (а.с. 12)
Листом від 16.10.2018 року за № 291/К-1 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до його заяви від 24.10.2018 року. В обгрунтування відмови заначив, що позивачу вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону № 1788. (а.с. 8-10)
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимоги позивача щодо застосування середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2017 роки, оскільки отримував пільгову пенсію за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому при досягненні загального пенсійного віку має право перейти на пенсію за віком на загальних підставах за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
ОСОБА_2, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Згідно з ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, перевірці в цій справі підлягає лише рішення суду в частині задоволення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами п. 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Отже, законодавець відсилає до приписів Закону № 1788 лише для визначення права особи на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1788-ХІІ за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
При цьому до розділу ІІ "Пенсії за віком" Закону № 1788-ХІІ законодавцем також віднесені пенсії, які призначаються особам відповідно до статей 13 та 14 цього Закону.
З наведеного вбачається, що за приписами чинного законодавства вказані види пенсії є різновидами пенсії за віком, якими визначені особливості щодо віку та стажу роботи для певних категорій працівників і передбачають можливість їх виходу на пенсію за віком раніше, ніж передбачено статтею 26 Закону № 1058.
При цьому нормами ст. 10 Закону № 1058-IV та ст. 6 Закону № 1788-ХІІ визначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV державне переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З огляду на вказане, переведенням з одного виду пенсії на інший є саме зміна виду пенсії, зокрема, переведення з пенсії по інвалідності або пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Проте позивач вже скористався правом на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. «б» ст. 13 Закону № 1788, коли останньому призначено пенсію за віком на пільгових умовах з липня 2011 року.
Колегія суддів також зауважує, що порядок визначення заробітної плати (доходу) як для обчислення пенсій, що призначаються відповідно до статей 13 та 14 Закону № 1788, так і для обчислення пенсії відповідно до статті 26 Закону № 1058 є однаковим і визначається положеннями статті 40 Закону № 1058, а тому позивач помилково вважає, що пенсія за Законом № 1058 йому призначається вперше.
Отже, в даному випадку переведення з одного виду пенсії на інший відсутнє, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є різновидом пенсії за віком, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв'язку із досягненням ним загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки позивач з липня 2011 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є різновидом пенсії за віком, підстави для призначення чи переведення позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2017 роки відсутні.
Вказаний висновок здійснений колегією суддів з урахуванням постанов Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 316/734/16-а та від 19 червня 2018 року у справі № 185/866/17.
Зазначені обставини не враховані судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Оскільки справа є справою незначної складності відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 280/4514/18 скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя - доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко