02 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 420/6306/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року в адміністративній справі №420/6306/18 (головуючий суддя 1-ї інстанції Вовченко О.А.) за позовом ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду про зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними дій, -
Позивач 04.12.2018 року звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до П'ятого апеляційного адміністративного суду, в якому просила:
- зобов'язати ПААС передати заяву від 29.11.18 року на розгляд за належністю (судді ПААС ОСОБА_2П.);
- визнати протиправними дії ПААС щодо надання неналежної відповіді неналежною посадовою особою.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 18 грудня 2018 року, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нове рішення, звільнити від сплати судового збору.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду про зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними дій - передано за підсудністю до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідач надав суду апеляційної інстанції відзив на скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
З урахуванням викладеного суд вважає, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції можливо здійснювати без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу суду, передбачену частиною другою статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме на ухвалу щодо повернення заяви позивачеві.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що текст заяви про усунення недоліків написано власноруч. З поданої до суду ксерокопії заяви неможливо в повній та достатній мірі прочитати її текст та встановити повний зміст наведених у ній доводів. Окрім заяви позивачем жодних інших документів до суду не надано. Позивачем, зокрема, не надано суду доказів сплати судового збору чи доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, належним чином оформленої позовної заяви із виправленням недоліків, зазначених в ухвалі суду від 10 грудня 2018 року та доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин. Недоліки, зазначені в ухвалі суду від 10 грудня 2018 року позивачем в п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали усунуті не були.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та адміністративний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
В ухвалі суд першої інстанції зазначив про наступні недоліки позовної заяви:
- з поданої до суду ксерокопії позову неможливо в повній та достатній мірі прочитати текст позовної заяви позивача та встановити повний зміст доводів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Наявність скорочень у позовній заяві також не дали змогу суду в повній мірі встановити зміст позову;
- позивач у позовній заяві не зазначив власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків та адреси електронної пошти. Номер засобу зв'язку (номер телефону), вказаний позивачем у позовній заяві нерозбірливим почерком. Також позивач у позовній заяві не зазначив код ЄДРПОУ відповідача та його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
- позивачем разом із ксерокопією позовної заяви, написаною власноруч, не надано її копію для відповідача;
- зі змісту позовної заяви неможливо зрозуміти, у чому саме полягає порушення прав та законних інтересів позивача;
- позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів на обґрунтування доводів, викладених у позовній заяві та не зазначено причин, які унеможливлюють їх надання. Зокрема, позивачем до позову не надано заяви від 29.11.2018 року, яку позивач просить передати за належністю та не надано відповіді, яку позивач вважає неналежною;
- позивач у позовній заяві посилається на ухвалу ПААС від 12.11.2018 року по справі №522/5199/18, відповідь ПААС від 03.12.18, постанову по справі №522/5199/18, а також на справи №815/7790/13, №815/6096/17, однак доказів на підтвердження вказаних обставин, викладених у позовній заяві, не надає;
- у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- позивачем у позові заявлено вимогу «зобов'язати ПААС передати заяву від 29.11.18 року на розгляд за належністю (судді ПААС ОСОБА_2П.)», яка є вимогою похідного характеру, однак основної вимоги (по відношенню до даної) позивачем у позові не заявлено. Окрім цього, висуваючи вимогу «визнати протиправними дії ПААС щодо надання неналежної відповіді неналежною посадовою особою», позивач не зазначає реквізитів відповіді;
- позивачем не надано суду доказів сплати судового збору;
- у прохальній частині адміністративного позову позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору за правилами Закону України «Про судовий збір», проте позивачем у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування наявності підстав звільнення від сплати судового збору та не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин, які слугували би підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Судом першої інстанції позивачу надавався 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач отримала 12.12.2018 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.9).
13.12.2018 року позивач подала до Одеського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків.
З приводу вказаної заяви суд першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви зазначив, що з поданої до суду ксерокопії заяви неможливо в повній та достатній мірі прочитати її текст та встановити повний зміст наведених у ній доводів. Із заяви вдалось встановити, що позивач, посилаючись на те, що не звільнення її від сплати судового збору перешкоджає їй у доступі до правосуддя, просить суд звільнити її від сплати судового збору. Окрім заяви позивачем жодних інших документів до суду не надано. Позивачем, зокрема, не надано суду доказів сплати судового збору або доказів на підтвердження наявності підстав звільнення її від сплати судового збору, не надано належним чином оформленої позовної заяви із виправленням недоліків, зазначених в ухвалі суду від 10 грудня 2018 року, та доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що на її думку недоліків позовної заяви немає, не спростовуючи недоліки, визначені в ухвалі суду першої інстанції від 10 грудня 2018 року, та не надаючи жодного доказу з цього питання.
Враховуючи викладене та те, що позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліки позовної заяви, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року в адміністративній справі №420/6306/18 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року в адміністративній справі №420/6306/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак