03 квітня 2019 р. Справа № 537/5663/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Шевцової Н.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.02.2019 (суддя Фадєєва С.О., м. Кременчук) по справі № 537/5663/18
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_1 серії ЕАВ № 773200 від 04.12.2018 в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що 04.12.2018 о 12 год. по вул. Республіканській в м. Кременчуці він керував автомобілем та був зупинений без належної на те причини інспектором батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_1 Вказує, що спочатку інспектор звинуватив його в тому, що він ніби-то здійснив обгін на пішохідному переході, що не відповідає дійсності. Для здійснення зупинки він заїхав на паркову біля супермаркету, але оскільки вільних місць не було, він вимушений був чекати, поки інше авто виїде з парковки. Потім інспектор склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за те, що він, керуючи транспортним засобом, здійснив неправильне паркування. Вважає, що в його діях не було складу адміністративного правопорушення та ним не були порушені правила дорожнього руху, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.02.2019 року позовні вимоги було задоволено.
Постанову інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_1 від 04.12.2018 серії ЕАВ № 773200 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень - скасовано, а провадження в справі закрито.
Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_1 від 04.12.2018 серії ЕАВ № 773200 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Згідно з копією постанови, 04.12.2018 о 11 год. 46 хв. по вул.. Республіканській, 93 в м. Кременчуці водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п.15.9.г) Правил дорожнього руху.
Позивач не погодився із такою постановою та оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки не надано достатніх та допустимих доказів вчинення правопорушення ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.15.9 г) Правил дорожнього руху зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З оглянутого відеозапису, наданого відповідачем, неможливо достовірно встановити відстань від пішохідного переходу і до місця зупинки транспортного засобу позивача. Відповідач доказів на підтвердження того, що вказана відстань була меншою, ніж 10 м, також до суду не надав.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в постанові про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що взагалі виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає, що воно скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.02.2019 по справі № 537/5663/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5