Справа № 810/2572/18 Суддя першої інстанції: Головенко О.Д.
02 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Беспалова О.О. та Кузьмишиної О.М.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпіні Київської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у м. Ірпіні Київської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо порядку обчислення, нарахування та виплати пенсій відповідно до вимог чинного законодавства України;
- зобов'язати здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до рішення суду у справі № 2-а-8575/11 за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 01.01.2014 року по 02.08.2014 року виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, мала здійснюватись відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це було встановлено постановою Ірпінського міського суду від 30.09.2011 року у справі № 2-а-8575/2011, а тому дії Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпіні Київської області щодо виплати пенсії позивачу у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 17.12.1996 р. Київською обласною державною адміністрацією, вкладка № НОМЕР_2 від 08.06.1998 р.
Позивачці довічно встановлено пенсію по інвалідності І групи ЧАЕС з 07.07.1993 року, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 виданим 04.01.2006 року Київським УПФУ у м. Ірпені.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену їй відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 30.09.2011 року у справі № 2-а-8575/2011 Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області зобов'язане перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період із 19.10.2010 р. з врахуванням вже проведених виплат.
13.04.2018 року позивач звернулась до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою, вхідний номер 166/П-03 про перерахунок та виплату їй додаткової пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року на підставі постанови Ірпінського міського суду Київської області у справі № 2-а-8575/2011 від 30.09.2011 року.
Відповідач листом № 166/П-03 від 27.04.2018 року повідомив позивача, що пенсія їй виплачується у порядку та розмірі, що встановлені чинним законодавством, і що підстави для її перерахунку відсутні.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії або додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, установлено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві додаткової пенсії).
Так абзацом 1 зазначеної статті передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з цим, 14.06.2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3491-VI Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік (далі - Закон № 3491-VI), яким розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України Про державний бюджет України на 2011 рік доповнено пунктом 4 такого змісту: установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік .
Положення п. 4 розділу VІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011.
Відтак, Законом № 3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання пункту 7 Закону № 3491-VI, 06.07.2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745, яка набрала чинності з 23.07.2011 р., п.п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23.07.2011 року набрала чинності постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, положення статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню лише до 23.07.2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону № 2857-VI та постанови № 745.
У подальшому, п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI (набрав чинності 01.01.2012 р.) було установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 р. року № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
Абзацом 1 п. 13 Порядку (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 112 від 25.03.2014 р.) передбачено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, що належать до категорії 1 виплачується у розмірах: особам з інвалідністю І групи - 341,64 грн. - для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Водночас, 01.01.2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року № 719-VII, Прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону № 796-ХІІ, передбачено не було.
Лише Законом України від 31.07.2014 року № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03.08.2014 р., розділ Прикінцеві положення Закону України від 16.01.2014 р. № 719-VII Про Державний бюджет України на 2014 рік доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст.ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Відтак, тільки з 03.08.2014 року Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст.ст. 50 - 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, мала здійснюватись відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 року у справі № 285/4300/14-а та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 619/2262/17.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року розмір додаткової пенсії був обчислений у розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства та рішенню суду у справі № 2-а-8575/11.
Посилання відповідача на рішення Європейського суду з прав людини «Валентина Ніканорівна Великода проти України» не може братися судом до уваги так як правовідносини у вищевказаній справі стосуються іншого періоду та не є аналогічними за своєю суттю, так як норми законодавства протягом 2008 - 2014 років були змінені.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: О.О.Беспалов
О.М.Кузьмишина