03 квітня 2019 р. м. ХарківСправа № 520/9978/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Гуцала М.І.,
Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2019, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М. (повний текст складено 14.01.19)по справі № 520/9978/18
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 , треті особи - Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" , Харківська філія , Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ Україна"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вимогами про:
- визнання протиправними дій приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 57331622 від 02.10.2018 за заявою представника ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ Україна" за виконавчим написом від 27.09.2018, вчиненим приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 про звернення стягнення на автомобіль марки Lexus, модель ЕS 350, тип - легковий седан-В, 2008 р.в., кузов (шасі, рама) JTHBJ46G7822095951, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АХС №124757, виданого 29.07.2008 ВРЕР №2 ТУ МВС України м. Харків;
- визнання протиправними дій приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 та скасування постанови від 02.10.2018 у виконавчому провадженні № 57331622 про стягнення з боржника, ОСОБА_1, основної винагороди у сумі 81973,03 грн. на користь приватного виконавця ОСОБА_2;
- визнання протиправними дій приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 та скасування постанови про арешт майна боржника, ОСОБА_1, від 09.10.2018 у виконавчому провадженні № 57331622, якою накладено арешт на транспортний засіб Lexus, модель ЕS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN/номер шасі (кузова, рами): JTHBJ46G782209591 у кількості 1 шт., що належить боржнику: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 441619,62 грн.;
- визнання протиправними дій приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 та скасування постанови від 09.10.2018 про розшук майна боржника, ОСОБА_1, у виконавчому провадженні № 57331622, якою оголошено в розшук майно боржника: Lexus, модель ЕS 350, 2008 р.в., колір чорний, № дв. 2GRA360188, № КУЗ. JTHBJ46G782209591, державний номер НОМЕР_3, свідоцтво про державну реєстрацію АХС 124757 від 27.08.2008, що належить боржнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вилучено технічний паспорт та ключі від вищевказаного автомобіля, а витрати, пов'язані з розшуком, стягнено з боржника.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з апеляційною скаргою з вимогами про скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 та прийняття нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про неповноту судового розгляду, невідповідність його висновків обставинам справи. Зокрема, стверджує про невідповідність висновків суду про направлення на його адресу постанов приватного виконавця, наявність декілька копій постанови про відкриття виконавчого провадження з різним змістом, недотримання вимог законодавства при арешті автомобіля, неправильне визначення суми основної винагороди відсутність в матеріалах справи документів, на які посилається суд, неправильне застосування норм права, невідповідність виконавчого документу приписам законодавства, відсутність повноважень у представника третьої особи на звернення до приватного виконавця.
В судовому засіданні представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, зазначивши про наявність провадження у цивільній справі щодо оскарження виконавчого напису приватного нотаріуса. Просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову.
Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, надавши письмовий відзив на апеляційну скаргу. Вважаючи свої дії по виконанню виконавчого напису нотаріуса правомірними, просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані під час слухання та наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги з огляду на наступне.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі врегульовані правовими нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 2.06.2016 N 1404-VIII (надалі - Закон N 1404-VIII), а також Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (надалі Закон № 1403-VIII).
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
За приписами ч. 1 ст.5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом №1403-VІІІ .
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №1403-VІІІ, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 19 Закону № 1404-VIII визначено, що право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
В ході судового розгляду було встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.12.2013 за позовом ПАТ “Банк Форум” було стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_4 на користь ПАТ “Банк Форум” суму заборгованості за кредитним договором № 0128/08/12-СL від 06.05.2008 в розмірі 154518,92 грн., що в доларовому еквіваленті за курсом НБУ складало 19331,78 доларів США та судовий збір.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 31.03.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.12.2013 скасовано в частині солідарного стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» та з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» суму заборгованості за кредитним договором № 0128/08/12-CL від 06.05.2008 в розмірі 154518, 92 грн., що в доларовому еквіваленті за курсом НБУ складає 19331,78 доларів США. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Судове рішення набрало законної сили 31.03.2014 (07.04.2014 додаткове рішення) (а.с. 77-83).
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що між ПАТ “Банк Форум” та ОСОБА_1 20.11.2013 було укладено нотаріально посвідчений договір застави № 3-0413/13/37-ZS, предметом якого є застава, яка була встановлена на забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань, що випливають з укладеного кредитного договору №0128/08/12- СL від 06.05.2008 року, а саме: автомобіль марки Lexus модель ЕS 350, тип-легковий седан-В, 2008р.в. № кузова (шасі, рами) JТНВJ46G7822095951, рік випуску 2008, колір чорний, державний номер НОМЕР_3 (а.с. 58-63).
В подальшому ПАТ “Банк Форум” було укладено договір №1035-Ф з Товариством з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 16.03.2018 (а.с. 182 - 186), згідно якого до нового кредитора переходить право вимоги за договорами застави, які були укладені в забезпечення зобов'язань боржників за основними договорами, шляхом укладеного окремого договору та його нотаріального посвідчення не пізніше 21.03.2018.
Відповідний договір відступлення прав за договорами застави був укладений та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 21.03.2018 (а.с. 187 - 190), за умовами якого до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” перейшло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з фізичними особами, згідно додатку №1 до договору № 1035-Ф, а також право первісного заставодержателя, згідно з договорами застави рухомого майна, перелік який був викладений у додатку № 1 до цього договору.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи копії додатку до договору від 21.03.2018 (а.с. 191 - 193), до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” перейшло право вимоги за договором застави, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 20.11.2013 за реєстровим № 2856, відносно належного ОСОБА_1 автомобіля марки Lexus модель ЕS 350, тип-легковий седан-В, 2008р.в., № кузова JТНВJ46G7822095951, рік випуску 2008, державний номер НОМЕР_3.
Таким чином, є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність документального підтвердження в матеріалах справи щодо переходу права вимоги до третьої особи за укладеним позивачем договором застави автомобіля від 20.11.2013 № 3-0413/13/37-ZS. Дата отримання цих документів судом першої інстанції не може вплинути на правильність висновків суду про встановлення фактичних обставин здійсненого переходу права вимоги до позивача за вищевказаним договором застави автомобіля.
27.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, на підставі статті 87 Закону України “Про нотаріат” та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, було вчинено виконавчий напис про задоволення вимог ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником ОСОБА_1 умов кредитного договору, на підставі договору застави (транспортних засобів) № 3-0413/13/37-ZS, укладеного між ПАТ “Банк Форум” та ОСОБА_1, відносно автомобіля марки Lexus модель ЕS 350, тип-легковий седан-В, 2008 р.в., № кузова (шасі, рами) JТНВJ46G7822095951, рік випуску 2008, колір чорний, державний номер НОМЕР_3 (а.с. 64).
У виконавчому написі зазначалося, що за рахунок коштів, отриманих від продажу вищезазначеного автомобіля Lexus модель ЕS 350, державний номер НОМЕР_3, задовольняється вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА”, що знаходиться за адресою: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, у розмірі: залишок заборгованості по тілу кредиту в сумі 17 512,79 доларів США, залишок за відсотками в сумі 525,71 доларів США, залишок заборгованості всього в валюті в сумі 18 038,50 доларів США, пеня в валюті за останній рік (18 038,50 дол. США X 0,2% X 365 днів) в сумі 13 165,55 доларів США. Загальна сума заборгованості: 31 204,05 доларів США, що становить 819730,39 грн. за офіційним курсом НБУ на момент вчинення виконавчого напису.
Зазначення у виконавчому написі, що строк пред'явлення виконавчого напису складає рік з дня його вчинення, а набирає він законної сили з моменту його вчинення, відповідало вимогам діючого законодавства України. Відповідно його надходження 01.10.2018 на примусове виконання до приватного виконавця ОСОБА_2 свідчило про дотримання строків пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання.
Зважаючи на вищезазначені приписи діючого законодавства щодо наявних у відповідача як приватного виконавця повноважень з примусового виконання рішень, 02.10.2018 приватним виконавцем було правомірно винесено постанову ВП № 57331622 про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначалося про направлена копії позивачу.
Доводи апеляційної скарги щодо виключної можливості примусового виконання виконавчого напису лише державним виконавцем, зважаючи на відповідне змістовне наповнення такого виконавчого документу, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки у приватного нотаріуса відсутні делеговані законодавством повноваження на визначення органу, який уповноважений на вчинення виконавчих дій за виконавчим написом. Наявність такого застереження у виконавчому написі є нікчемним, з огляду на вимоги діючого законодавства України.
В ході апеляційного перегляду судового рішення колегією суддів було отримано від приватного виконавця ОСОБА_2 копію виконавчого провадження, з матеріалів якого вбачається, що підставою для відкриття була заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від 16.08.2018.
Заявник апеляційної скарги стверджує, що наявна в матеріалах справи копія довіреності (а.с. 56) не відповідає вимогам щодо оформлення документів/довіреностей, оскільки завірена невстановленою особою. Також, позивач стверджує, що за змістом довіреності представнику не надавалося право подавати/пред'являти виконавчий напис, що зумовлювало наявність підстави для повернення стягувачу виконавчого документу на підставі п. 6 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки за змістом довіреності у представника на момент звернення до приватного виконавця було наявне право представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” з усіма правами, які надані законом заявникові в органах виконавчої служби, крім укладання мирових угод та повернення виконавчого документа, закриття виконавчого провадження. Та обставина, що у довіреності виокремлено лише право на подання виконавчого листа або наказу до виконання, не свідчить про відсутність у ОСОБА_8 прав на подання до виконання іншого виду виконавчого документу.
Відповідно до положень п. 5.26, п. 5. 27 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи, а відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту (підпис).
За правилами пунктів 71, 72 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 напис про засвідчення документа у паперовій формі складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені і прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.
Як вбачається з довіреності, засвідчення її паперової копії (а.с. 56, 194) скріплене печаткою із зазначенням на ній найменування Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” з проставленням напису «Згідно з оригіналом» та підписом особи, посадове положення яке не зазначено. Разом з тим, відсутність такого реквізиту як посадове положення особи, яка завірила копію довіреності, а також дати вчинення такої дії не спростовує наявні у ОСОБА_8 повноваження представника за оригіналом довіреності, пред'явлення якого було можливе при подані заяви на відкриття виконавчого провадження.
Колегія суддів також не погоджується з обґрунтованістю доводів апеляційної скарги щодо недоліків виконавчого напису, які, на думку позивача, зумовлювали необхідність повернення такого виконавчого документу стягувачу. Зокрема, відсутність у виконавчому написі ім'я та по-батькові приватного нотаріуса, місця народження боржника, розмір плати, сума державного мита, сплаченого стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника, в порушення приписів п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 89 Закону України «Про нотаріат», не є достатнім доказом настання безумовної підстави для повернення такого напису.
У своїх висновках колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.01.2019 по справі № 803/399/17, згідно якої не зазначення у виконавчому документі повного імені та по батькові особи, яка його видала, не може вважатися обставиною, що унеможливлює здійснення виконавчого провадження, оскільки дії виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві фактично призвели б до затягування виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 № 1404-VIII (в подальшому Закон 1404-VIII, у редакції чинній на час дії спірних правовідносин) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на виконання приписів ч. 1 ст. 28 Закону 1404-VIII приватним виконавцем було своєчасно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2018 рекомендованим поштовим направленням, а постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 02.10.2018 та постанову про арешт майна боржника від 09.10.2018, постанову про розшук майна боржника від 09.10.2018 звичайним поштовим направленням за адресою, зазначеною у виконавчому написі нотаріуса. Той факт, що поштове відправлення було повернуто виконавцеві у зв'язку з закінченням строку його зберігання з причин, які не залежали від відповідача, не впливає на правомірність відкриття виконавчого провадження та вчинення подальших дій з примусового виконання виконавчого напису про задоволення вимог стягувача за рахунок коштів, отриманих від продажу належного боржнику автомобіля.
Колегія суддів враховує здійснення приватним виконавцем самостійного виправлення описки у постановах про відкриття виконавчого провадження, про розшук майна боржника, про арешт майна боржника щодо правильності зазначення по-батькові боржника, відповідно до прийнятих відповідачем постанов від 26.10.2018. Направлення таких постанов було здійснено приватним виконавцем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 28 Закону 1404-VIII за адресою, вказаною у виконавчому документі.
26.10.2018 до приватного виконавця надійшла ухвала Харківського районного суду Харківської області по справі № 635/7457/18 від 18.10.2018 про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 57331622 від 02.10.2018, що зумовило прийняття відповідачем постанови про зупинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису до вирішення спору по суті. На час апеляційного перегляду рішення суду у адміністративній справі № 520/9978/18 спір у цивільній справі № 635/7457/18 не вирішено, а тому виконавчі дії не відновлені. Разом з тим, відсутність рішення у цивільній справі № 635/7457/18 не є перепоною для розгляду по суті заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до приватного виконавця ОСОБА_2 щодо оскарження правомірності відкриття виконавчого провадження та вчинення інших дій на виконання виконавчого напису нотаріуса від 27.09.2018.
Надаючи оцінку відповідності прийнятої відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2018 колегія суддів констатує відсутність в матеріалах виконавчого провадження різних за змістом постанов про відкриття виконавчого провадження, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.
Разом з тим, зміст оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2018 свідчить про не врахування відповідачем змісту заяви стягувача на відкриття виконавчого провадження (вих. № 9655224/ПВ-1 від 28.09.2018), яка надійшла до приватного виконавця ОСОБА_2 01.10.2018. Зокрема, у поданій представником Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” заяві чітко висловлена вимога про здійснення примусового стягнення лише у сумі 400000 грн.
За таких обставин приватному виконавцю необхідно було дотриматись вимог ст. 18 Закону 1404-VIII щодо неупередженого вживання передбачених цим Законом заходів примусового виконання у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Зокрема, ст. 26 Закону 1404-VIII зобов'язує виконавця розпочинати примусове виконання рішення виключно на підставі виконавчого документа за заявою стягувача, який має право визначити суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом. Тобто, зменшення суми, яка підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, є беззаперечним правом стягувача.
Отже, визначення відповідачем у постанові про відкриття провадження суми заборгованості, належну до задоволення вимог стягувача у розмірі 819730,39 грн. замість 400000 грн. є неправомірним.
Згідно вимог ч. 5 ст. 26 Закону 1404-VIII, у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Разом з тим, п. 5 ч. 5 ст. 27 Закону 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем. У такому випадку, відповідно до ст. 30 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Аналогічні положення містяться в п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону 1404-VIII щодо задоволення у третю чергу вимог стягувача та стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основної винагороди приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.2016 № 643 був затверджений Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця. Пунктом 19 зазначеного Порядку передбачено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Відповідно не відповідає вимогам законодавства п. 3 постанови про відкриття провадження у справі від 02.10.2018, а також п. 1 постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 02.10.2018 в частині визначення розміру винагороди в сумі 81973,03 грн. Сума основної винагороди приватного виконавця у виконавчому провадженні № 57331622 має складати 40000 грн. (400000 грн. х 10%).
Колегія суддів зауважує, що саме така сума основної винагороди приватного виконавця була визначена самим відповідачем у п. 1 постанови про арешт майна боржника від 09.10.2018, у якому сума звернення стягнення з урахуванням основної винагороди вказана у розмірі 441619,62 грн. (400000 грн., що підлягають стягненню + 40000 основної винагороди + 1619,2 грн. витрат виконавчого провадження).
Таким чином, у відповідача були відсутні законні підстави для стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця в розмірі 81973,03 грн., а тому підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 57331622 щодо визначення у постановах про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2018, про стягнення з боржника основної винагороди від 02.10.2018 суми, яка підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА”, у розмірі 819730,39 грн., а також суми основної винагороди на користь приватного виконавця у розмірі 81973,03 грн.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки дії приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження № 57331622 та вчинення дій з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 27.09.2018 про звернення стягнення на автомобіль відповідають вимогам діючого законодавства на час спірних правовідносин сторін.
Зазначені висновки суду апеляційної інстанції не спростовують інші доводи апеляційної скарги. При цьому враховується усталена практика Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя - у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Разом з тим, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів констатує наявність підстав для часткового скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині позовних вимог.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія здійснює новий розподіл судових витрат, які покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем були здійснені витрати по сплаті судового збору на загальну суму 5286 грн.: при звернення до суду першої інстанції за подання позову, відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018, було сплачено 2114,40 грн. судового збору (а.с. 5) та за подання апеляційної скарги у розмірі 3171,60 грн. (а.с. 201). З огляду на прийняття нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати лише в розмірі 1700 грн.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 року по справі № 520/9978/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 57331622 щодо визначення у постановах про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2018 та про стягнення з боржника основної винагороди від 02.10.2018 суми, яка підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, у розмірі 819730,39 грн., а також суми основної винагороди на користь приватного виконавця у розмірі 81973,03 грн.
Прийняти в цій частині нове судове рішення.
Визнати протиправними дії приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 57331622 щодо визначення у постановах про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2018 та про стягнення з боржника основної винагороди від 02.10.2018 суми, яка підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, у розмірі 819730,39 грн., а також суми основної винагороди на користь приватного виконавця у розмірі 81973,03 грн.
Постанови приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 57331622 про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2018 та про стягнення з боржника основної винагороди від 02.10.2018 скасувати в частині визначення суми, яка підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, у розмірі 819730,39 грн., а також суми основної винагороди на користь приватного виконавця у розмірі 81973,03 грн.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 залишити без змін.
Стягнути з приватного виконавця Харківської області ОСОБА_2 (вул. Кооперативна, 22, к. 122, м. Харків, 61003, код - НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (вул. 1-го Травня/пров. 1-го Травня, 2/1, смт Васищеве, Харківського району, Харківська область, 62497, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот ) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_9
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_10 ОСОБА_11
Повний текст постанови складено 03.04.2019 року