ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 квітня 2019 року м. Київ № 826/7878/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Узерчук О.В., розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України
про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
від відповідача Молодницька І.П.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2017 відкрито підготовче провадження у даній справі.
У підготовчому судовому засіданні, що відбулося 15.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні, що відбулося 02.04.2019 позивачем заявлено відвід судді Мазур А.С.
Дана заява обґрунтована тим, що 01.04.2019 останній отримав переклад судового рішення по адміністративній справі №826/6846/17 за позовом ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, зі змісту якого вбачається, що суд при прийнятті даного рішення керувався правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 14.03.2018 по справі №820/1502/17. Так, ознайомившись зі змістом даної постанови, позивач встановив, що представником відповідача (ДМС) у справі №820/1502/17 був ОСОБА_4, що в свою чергу дає підстави позивачу вважати про перебування судді Мазур А.С. і представника ДМС у справі №820/1502/17 ОСОБА_4 в родинних зв'язках, що в свою чергу, є підставою для відводу головуючого судді.
Розглянувши вищевказану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно вимог ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як вбачається із заяви про відвід, позивач дізнався про наявність підстав для відводу 01.04.2019, а саме, з моменту отримання перекладу рішення по справі №826/6846/17 за позовом ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішень.
Заслухавши вказані твердження, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки адміністративна справа №826/6846/17 не пов'язана із позивачем суб'єктним складом, а ні обставинами справи, не має жодного взаємовзв'язку із даною справою, а відтак підстави для відводу відсутні.
Крім того, згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. В свою чергу, ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд на виконання приписів Кодексу адміністративного судочинства України застосував до правовідносин у справі №826/6846/17 висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №820/1502/17, що жодним чином не впливає на упередженість судді в даних правовідносинах, як стверджував позивач.
Також суд звертає увагу, що у випадку наявності підстав, передбачених ст. 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, зокрема наявності родинних зв'язків, суддя зобов'язаний взяти самовідвід.
Так, статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із вищевказаного слідує, що позивачем в заяві не наведено обставин, передбачених ст. 36, ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді.
Згідно з частиною четвертою ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду зупинити провадження до вирішення питання про відвід.
Керуючись положеннями ст.ст. 18, 31, 36,39, 40, 241, 242, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Мазур А.С. вважати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі №826/7878/17 до вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала в частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур