02 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/691/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання здійснити донарахування та виплату пенсії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- зобов'язати відповідача - Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області провести з 14 серпня 2018 року донарахування призначеної пенсії, згідно абзацу 7 пункту 7 Постанови КМУ № 393 від 17.07. 1992 року (із змінами по стану на 01.04.2018), як звільненому після 01 березня 2018 року, тобто за останні 5 місяці служби, на підставі раніше поданих документів та додатково наданого мною документа - довідки начальника управлінням СБУ в Житомирській області за вих. № 57/85-1893 від 29 грудня 2018 року, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого перераховано пенсію, виплачених мені за період березня - липня 2018 року суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення (виплачені в червні 2018 року), з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виплатити різницю в недоотриманій з 14 серпня 2018 року пенсії та виплачувати перераховану йому пенсію в новому розмірі.
В обґрунтування позову зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області незаконно не включив до розміру грошового забезпечення для обрахунку призначеної йому пенсії, суми нарахованих додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення.
Позивач та представник відповідача до суду не прибули, щодо причин неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд у порядку письмового провадження.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до суду надійшов відзив на адміністративний позов в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування якого вказав, що згідно з ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262 визначення розміру пенсії окрім щомісячних премій та відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення враховуються лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення. А тому вказаний позов прямо суперечить нормам чинного законодавства. У задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером перебуває на обліку в Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У січні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії з дати її призначення врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення (виплачені в червні 2018 року) згідно довідки УСБУ в Житомирській області від 29.12.2018 №57/85-1893.
Листом від 17.01.2019 за № Л-147 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки з тих підстав, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення у відповідності ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не є щомісячними виплатами, а тому відсутні підстави для врахування їх до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З аналізу вказаної норми слідує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено виключний перелік певних видів складових грошового забезпечення військовослужбовця на підставі яких проводиться призначення пенсії.
Таким чином, включення грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що виплачується військовослужбовцям не доводить наявність підстав для їх включення до складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія, оскільки такі підстави законодавчо не закріплені.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії визначений наведеною постановою Кабінету Міністрів України відповідає положенням частини 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ.
Враховуючи , що частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ не передбачено врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби, а наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення пенсії є вичерпним, то дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, є правомірними.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.
Зокрема, ОСОБА_2 у постанові від 06 лютого 2019 року (справа № 522/2738/17) зазначила, що аналіз положень Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" дає підстави вважати, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Ураховуючи наведене, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога для оздоровлення, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Таким чином, враховуючи наведені норми права та встановлені обставини у справі, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не входять до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні на підставі частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, така позиція кореспондується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 13 травня 2015 року.
Так, 13 травня 2015 року Конституційним Судом України прийнято рішення по справі №1-9/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Приймаючи вказане рішення Конституційний Суд України виходив з того, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною 3 статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.
Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.
Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).
Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, перелік додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.
Відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відповідач при відмові у врахуванні для обчислення розміру пенсії таких складових, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення діяв у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, а спірні дії відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачами на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено, а позивачем не спростовано правомірність відмови, оформленої листом відповідача.
Враховуючи відсутність зазначеного позивачем порушення прав відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зважаючи та встановлені судом обставини справи, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,10014, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) про зобов'язання здійснити донарахування та виплату пенсії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева