02 квітня 2019 р. Справа № 552/765/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Шевцової Н.В. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 14.02.2019, суддя Самсонова О.А., по справі № 552/765/19
за позовом Київського районного відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області
до ОСОБА_1
про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України,
Київський районний відділ у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області звернувся до суду із позовом, у якому просив продовжити строк затримання особи - громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14.02.2019 р. позов задоволено.
Продовжено строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, що розташований за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Мартинівське, вул. Європейська, 1, строком на шість місяців.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, а позовну заяву залишити без розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги дату фактичного затримання відповідача - 10.08.2018 року, та подання адміністративного позову після завершення строку затримання відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.08.2018 року задоволено позов Київського районного відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про затримання для ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та примусового видворення за межі України після завершення процедури ідентифікації.
На підставі зазначеного судового рішення громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 поміщено до Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Відповідач є громадянином Народної Республіки Бангладеш та прибув в Україну в липні 2018 року, перетнувши кордон незаконно.
Під час перебування відповідача у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Управлінням Державної міграційної служби України в Полтавській області з метою забезпечення видворення відповідача вживалися заходи щодо документування позивача.
Так, УДМС в Полтавській області надіслані листи на адресу Почесного Консула Народної Республіки Бангладеш у м. Київ Шевченко С.Т. № 5301.6-19614/53.1-18 від 11.10.2018 року, № 5301.6-290/53.1-19 від 09.01.2019 року із проханням надати допомогу в ідентифікації та документуванні особи.
Також, УДМС в Полтавській області листом № 5301.6-293/53.1-19 від 09.01.2019 року зверталось до Департаменту консульської служби МЗС України із аналогічним проханням.
Відповідно до даних листа Миколаївського ПТПІ № 371-18 від 24.09.2018 року, громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 відмовився від заповнення запропонованої анкети до Посольства Народної Республіки Бангладеш з особистих міркувань.
На даний час УДМС в Полтавській області відповіді на вказані звернення не отримало, документи, необхідні для ідентифікації та видворення іноземця, відсутні.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що строк затримання може бути продовжено у випадку відсутності співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації та неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Колегія суддів погоджується із таким висновком з огляду на наступне.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3773-VI від 22 вересня 2011 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі заяви поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Положеннями ч.ч. 11-13 ст. 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Таким чином, у випадку відсутності співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації та неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи, строк затримання такої особи може бути продовжено шляхом подачі відповідного адміністративного позову, який подається кожні шість місяців.
Отже, у справах про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення слід встановити, одночасну наявність двох умов, а саме: відсутність співпраці з боку іноземця з органами державної міграційної служби та неодержання інформації з країни його походження.
Судовим розглядом встановлено, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 потрапив на територію України незаконним шляхом, що встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.08.2018 року.
15.08.2018 року відповідача було поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні при ДМС України у Миколаївській області, що підтверджується актом приймання-передачі іноземця або особи без громадянства.
У ході судового розгляду встановлено, що позивачем вживались заходи з метою ідентифікації відповідача, що підтверджується листуванням з консульськими органами та посольствами, однак відповідна інформація щодо особи відповідача на момент звернення до суду з даним позовом не одержана.
Доводи апеляційної скарги стосовно подання позивачем адміністративного позову після завершення шестимісячного строку затримання відповідача, починаючи з 10.08.2018 року, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки затримання відповідача в порядку ст. 289 КАС України відбулось за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.08.2018 року.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для продовження строку затримання відповідача.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 289, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14.02.2019 по справі № 552/765/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Н.В. Шевцова Г.Є. Бершов
.