Справа № 204/288/19
Провадження № 2/204/667/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
27 березня 2019 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Невеселій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
У січні 2019 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила шлюб з відповідачем, зареєстрований 12 березня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис №88 - розірвати, та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх його доходів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову вона вказала на те, що від шлюбу вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося. Фактичні шлюбні відносини припинені. Причиною розпаду сім'ї є несумісність характерів, різні погляди на життя і побут. Сторони втратили почуття любові та поваги. Позивач вважає, що сім'я розпалася остаточно і відновлена бути не може. Крім того, з метою реалізації обов'язку відповідача стосовно утримання сина, позивач вважає необхідним стягнути з нього на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим, позивач вимушена звернутись до суду із зазначеною позовною заявою.
У судове засідання позивач не з'явилася, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач не з'явився в судове засідання, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовної заяви.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої малолітньої дитини, що має істотне значення.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 12 березня 2004 року (арк.с.5), від якого у сторін народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с.7).
Сторони шлюбно-сімейні відносини не підтримують та загальне господарство не ведуть, шлюб носить формальний характер і збереження його суперечило б інтересам сторін.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, та з урахуванням того, що відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, вимоги позивача, в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст.51 Конституції України та ст.180 СК України. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Також встановлено, що 30 березня 2004 року у сторін народився син - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 27 квітня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції міста Дніпропетровська (арк.с.7).
Відповідно до норм чинного законодавства за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ч.1-4 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 статті 182 СК України встановлює обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Положеннями пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на утриманні позивачки, проживає разом з нею за адресою: м.Дніпро, вул.Дивізіонна, буд.21, добровільно допомоги на утримання дитини відповідач не надає, є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, тому, з урахуванням його можливостей та матеріального стану, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд доходить висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу сину, та вважає, що аліменти слід встановити у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу у сумі 768 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263-265 ЦПК України, ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 109, 110, 112, 113, 141, 180-184 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 12 березня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий запис №88 - розірвати.
Надалі іменуватися сторонам прізвищами - «Гріненко» та «Гріненко».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - аліменти на утримання його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2019 року і до його повноліття, в особі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, допустивши по справі негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Токар