Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
04 жовтня 2010 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Олефіренко Н.А. секретаря - Губа О.В.
розглянувши'у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги особі, яка маг статус "дитина війни".
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги особі, яка маг статус "дитина війни" в якому просила суд стягнути з відповідача недоплачені суми щомісячної соціальної допомоги як особі, яка маг статус "дитина війни" за період з 01 січня 2006 року по 3 1 липня 2010 року у сумі 6052 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивачка зазначає , що вона народилася 1940 року і відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.1 1.2004 року є "дитиною війни". Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідач повинен здійснювати надбавку до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної ^гнсії за віком як "дитині війни". В порушення ст.22 Конституції України пунктом 17 ст.77 та ст. 1 10 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" та пунктом 12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2006 та 2007 роки. Пунктом 41гюзділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладене у новій редакції, відповідно з яким право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію ст.6,Закону України "Про соціальний захист дітей війни" були визнані такими, що не відповідають вимогам Конституції України та втратили свою чинність. На звернення позивача про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" у'розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідачем було надано листа, відповідно до якого відмовлено у нарахуванні вищевказаної соціальної допомоги.
Позивач вважає що відповідач у нарахуванні щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не виконав вимогу Закону, а її письмове звернення про збільшення пенсії відповідно до вимог Закону залишив без задоволення, незважаючи на те, шо відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний ^ахист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни не можуть бу ї и обмежені або скасовані іншими нормативно- правовими актами.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити та розглянути справу за її відсутності .
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду свої заперечення щодо позовної заяви, відповідно до змісту яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вказавши , що дійсно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення вказаних державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України . Згідно ст/110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про, соціальний захист дітей війни" запроваджуються- поетапно, за результатами виконання бюджету у порядку, визначеному кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.- проте не було прийнять жодного документу на виконання вказаних вимог Закону, не визначено які органи повинні виплачувати вказані підвищення до пенсії, в якому порядку обчислювати вказані пільги. Згідно ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни в ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальний допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки: встановленої для учасників війни; тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратила працездатність на відповідний рік. ^ Відповідно до вказаного дітям війни проведено перерахунок пенсії і встановлено підвищення в розмірі 47 грн. - станом на 01012008 року, 48.10 грн. станом на 91.04.2008 року, 48.20 грн. - станом на 01.07.2008 року, 49,90 грн. станом на 01.10.2008 року. Для призначення і виплати підвищення дітям війни за минулий час управління ПФУ м.Павлоград не мало законних підстав, оскільки не було визначено з якої величини мінімальної пенсії за віком повинно було проводитись обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлено статус "дитина війни". У 2008 році підвищення проводились на підставі постанов КМУ №530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Крім того, законом України про "Про соціальний захист дітей війни" не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку вказаного підвищення особам, які мають статус "дитина війни". Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік" відповідних коштів на виплату підвищення "Дітям війни" не передбачалося. Також, згідно ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі, що діяв у грудні 2008 року, тобто 498,00 грн.
Суд. дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами як обґрунтування позовних вимог так і заперечення проти них вважає встановленими наступні обставини.
Гак. в судовому засіданні встановлено, що позивачка народилася 1940 року і відповідно до вимог ст. 1 Закону^ України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула статус "дитини війни", а тому має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач дійсно перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду м.Павлоград і отримує пенсію за віком при повному пільговому стажі.
Позивачці, згідно довідки відповідача, було нараховано надбавку "дітям війни" у 2008 році у наступних розмірах: з 01.01.2008 року - у розмірі 47.00 грн., з 01.04.200,8 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - по 48,20 грн., з 01.1.0.5008 року 49,80 грн.
Відповідно до ст. З Конституції України, людина, її життя і здоров»я, честь і гідність: недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави . Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади га органи місцевого самоврядування, їх посадовій особи зобов'язані діяти на підставі , в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний-захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовуються виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються осіб зі статусом "дитина війни" відповідно до ет.6 Закону є безпідставними. Положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою етап і, мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, суд не враховує посилання представника відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можу Гь посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст. Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Насамперед, Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п 5 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне .пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, або перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Вирішуючи питання стосовно заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо вимог позивача, які стосуються 2006 року , суд враховує, що відповідно до ст. 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року (зі змінами, внесеними 19.01.2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно, за результатами виконання оюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений з Комітетом Верховної ІУдн У країн и з гі итан ь бюджету.
Оскільки Кабінетом Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", що виключало можливість збільшення пенсії дітям війни з урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача, які стосуються нарахування га виплат надбавки до пенсії у 2006 році задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі.
^ Відносно вимог по виплатам за 2007 рік суд враховує, що дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік була зупинена ст. 111 Закону України від 19.12.2006 року "Про державний бюджет України на 2007 рік" *а визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 .визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, відновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
Отже, відповідач повинен був зробити перерахунок позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахування за період з січня 2007 року по 09 липня 2007 року були відсутні, оскільки згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” акти втрачають чинність від дня прийняття рішення і їх неконституційність.
Мінімальна пенсія за віком на спірний період відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Гак. згідно,ч.І ст.62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 01 січня 380 гри., з 01 квітня - 406 грн.. з 01 жовтня 411 грн.
У відповідності до ч.З ст.62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Крім того, згідно ч.2 ст.85 Закону України "про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію позивачці починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового, утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до ч.4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, г Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року були відсутні, оскільки позивачку пенсія у збільшеному розмірі у січні-березні 2008 року на 47 грн. щомісячно, та в квітні на.48.10 грн.. тому позовні вимога за цей період не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" щодо викладення положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції.
Таким чином, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу підвищення пенсії у зоільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закон) України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року .Щодо вимог позивача, які стосуються 2009 року , суд вважає, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2008 року. Нормами Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" не передбачено обмежень , щодо застосування положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та крім цього ст.54 Закону України 'Про державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу га для тих. хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Згідно Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" ('набув чинності з 04.1 1.2009 року) з 01 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, цю втратили працездатність становить 573 грн.
Таким чином, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачці підвищення пенсії як особі, яка має статус "дитина війни" починаючи з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року .
Щодо вимог позивача, які стосуються 2010 року , суд вважає, що правові підстави для вирішення таких вимог є у аналогічними 2009 року. Нормами Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Отже, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачці підвищення пенсії як особі, яка має статус “дитина війни" починаючи з 01 січня 2010 року. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду не виконано, що сприяло створенню підстав для звернення позивачки до суду.
Стосовно вимог про стягнення недоплачених сум суд виходить з того, що відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. Згідно з ч.2 ст 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому підпорядкуванні однієї сторони другій, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Оскільки правовідносин між сторонами носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності дій зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум. а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Вимоги позивачки про зобов'язання відповідача у майбутньому сплачувати їй щомісячну допомогу як особі, яка має статус "дитина війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком задоволенню не підлягають, оскільки права позивачки на отримання зазначеної соціальної допомоги ще не порушено, тобто відсутні підстави для захисту цього права судом.
Відповідно до ч.І ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. Оскільки від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п. 18 ст.4 Декрету КМУ від 21.01.1993 року, судовий збір на користь держави слід стягнути з відповідача на підставі ч.3 ст.88 ЦПК України.
Враховуючи вищевикдадене, керуючись ст. 3 , ч. 2 ст. 19 , ч. З ст. 51 Конституції України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік". Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік". Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" ст.ст. 60, 212. 214 ЦПК України суд. -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги особі, яка має статус "дитина війни" - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України м.Павлограда Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захисі дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 липня 2010 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м.Павлограда Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії передбачене ст.6 Закон) України "Про соціальний захист дітей' війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 т.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 липня 2010 року з урахуванням сплачених сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України м.Павлограда Дніпропетровської області на користь .ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 сто двадцять грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України м.Павлограда Дніпропетровської області на користь держави судовий збір у сумі 51 /п'ятдесят одна/ грн.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом деся ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.А. Олефіренко