20.03.2019 Єдиний унікальний номер 205/1993/19
Провадження № 2о/205/63/19
20 березня 2019 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі : головуючого судді Шавули В.С.
За участю секретаря Сербена О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Новокодацький районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, -
Заявник 28 лютого 2019 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даною заявою.
В обґрунтування вимог заявник зазначає, що вона народилась 07 листопада 1982 року в м. Дніпропетровську, про що Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 11 листопада 1982 р. складено актовий запис за №1286. Батьком в актовому записі про народження значиться ОСОБА_2, національність «німець».
07 серпня 2004 року заявник одружилась із ОСОБА_3, про що 07 серпня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська складений актовий запис за №475, після реєстрації шлюбу змінивши прізвище на «ОСОБА_1».
Заявник наголошує, що в зазначених актових записах відсутні відомості про національність. У зв'язку з тим, що у вказаних актових записах відсутні дані стосовно національності, заявник бажає та вважає, що має право на відновлення та підтвердження своєї дійсної національності, тому звертається до суду із заявою про встановлення юридичного факту, в порядку ч.2 ст. 315 ЦПК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2019 року відкрито провадження по справі.
Заявник в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Заінтересована особа - Новокодацький районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі свого законного представника, в судове засідання не з'явився. Про причини неявки свого представника не повідомив. Будь-яких пояснень не надсилав.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», із змінами та доповненнями, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) для встановлення правовідносин між сторонами та при вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Кодексу про шлюб і сім'ю України, Сімейного кодексу України в редакції 2003 року, практику Верховного Суду України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що заявлені вимоги належать частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась 07 листопада 1982 року у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про що складено відповідний актовий запис про народження №1286 від 11.11.1982 року, у якому в графі «національність батька» вказано - «німець» (а.с.10,11).
07 серпня 2004 року заявник уклала шлюб із ОСОБА_3, у зв'язку із чим, змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», про що зроблено відповідний актовий запис за №473 від 07.08.2004 року (а.с.13,14-15).
В свою чергу батько заявниці, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, де в актовому записі про народження №1623 від 15.08.1957 року в графі «національність батька» зазначено «німець» (а.с.16).
Конституцією України гарантовано громадянам рівність конституційних прав і свобод. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 300 ЦК України, фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до положень ст.1, ст.3, ст.11 Закону України «Про національні меншини в Україні» Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою. Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
У відповідності до положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Як вбачається із правового висновку Постанови Верховного Суду від 14.11.2018 року в справі 425/2737/17, зокрема п.п. 46-48, перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у частині другій статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Згідно до п.п.2.13.1. п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо необхідності виходу за межі вимог заяви задля більш ефективного захисту прав та інтересів заявника, у зв'язку із чим, вважає що підлягає встановленню юридичний факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дніпропетровськ є дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та онукою ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, внаслідок чого слід внести зміни до актового запису про її народження за №1286 від 11.11.1982 року, складеного Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, де в графі «національність» зазначити «німкеня».
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 76-81, 247, 293, 315-317, 319, 247, 272 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Новокодацький районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, - задовольнити частково.
Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дніпропетровськ є дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та онукою ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 за №1286 від 11.11.1982 року, складеного Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції в графі «національність» зазначити «німкеня».
В іншій частині заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 березня 2019 року.
Суддя В.С.Шавула