Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №826/12097/15
адміністративне провадження №К/9901/14309/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Кузьменка В.А. від 05.10.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О., Троян Н.М. від 09.02.2016 у справі №826/12097/15 за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича (далі - Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - ПАТ "КБ "Експобанк", в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування;
- зобов'язати Уповноважену особу включити позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду;
- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування у порядку подачі додаткової інформації необхідну інформацію про вкладника ОСОБА_3 із зазначенням суми у розмірі 180 000 грн, що підлягає відшкодуванню за договором банківського рахунку від 05.09.2014 та відомостей, необхідних для ідентифікації вкладника;
- зобов'язати Фонд гарантування включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволені вказаних позовних вимог.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що оскільки правочин щодо перерахування коштів на рахунок позивача є нікчемним, а відтак і договір банківського рахунку є нікчемним, то позивач не може бути визнаний особою, яка набула право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Також суди не врахували, що кошти на рахунку ТОВ "СПУТНІК-КРИМ" № НОМЕР_1 подрібнювалися/розподілялися на суми до 200000 грн, що свідчить про намагання цієї юридичної особи незаконно отримати через фізичних осіб грошові кошти за рахунок Фонду гарантування.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 05.09.2014 між ОСОБА_3 та ПАТ "КБ "Експобанк" укладено договір банківського рахунку №1318/18481/2014, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті UAH НОМЕР_1 та приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконує розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком.
09 вересня 2014 року на рахунок позивача з рахунку ТОВ "СПУТНІК-КРИМ" № НОМЕР_1, відкритого в ПАТ "КБ "Експобанк", перераховані кошти в сумі 180000 грн, призначення платежу - поворотна фінансова допомога згідно з договором № 1 від 20.08.2014.
25 вересня 2014 року на підставі постанови Правління Національного Банку України від 24.09.2014 № 597 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Експобанк".
В подальшому, 22.01.2015 постановою Правління Національного Банку України №41 відкликано в Банку ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 січня 2015 року №15 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Експобанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 26.01.2015 та призначено Волощука І.Г. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» строком на 1 рік з 26.01.2015 по 25.01.2016 включно.
Листом від 20.02.2015 за № 1401/1064 Уповноваженою особою позивача повідомлено про те, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб його включено до переліку фізичних осіб-вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів.
Листом від 14.07.2015 № 1101/3946 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського рахунку № 1318/18481/2014 від 05.09.2014 з підстав, передбачених п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги позивача до Уповноваженої особи, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Уповноваженою особою не надано жодного належного доказу, який би свідчив про поважність причин не включення позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Відповідачем не доведено наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним договору банківського рахунку від 09.09.2014 № 1318/18484/2014, укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "Експобанк".
Зобов'язуючи Фонд гарантування включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання Уповноваженої особи надати до Фонду гарантування інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування
Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування та відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не було встановлено протиправності дій чи бездіяльності Фонду гарантування щодо невключення позивача до такого реєстру, а відтак вказані позовні вимоги є передчасними.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
До того ж, Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "КБ "Експобанк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в за рахунок Фонду.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Уповноваженої особи включити дані про позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування та надати до Фонду гарантування додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду гарнтування.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування, то вказані вимоги є передчасними, оскільки вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання зазначених вище відомостей від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, та в даному випадку здійснені Фондом ще не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягав.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до Фонду гарантування.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів, а тому правового значення не мають та правильності висновків судів не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та змінену постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду