01 квітня 2019 року
Київ
справа №813/2013/18
адміністративне провадження №К/9901/7096/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1610.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №813/2013/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
14.03.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1610.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0027614001 від 23.04.2018, №0027594001 від 23.04.2018, №0027524001 від 23.04.2018, №0027604001 від 23.04.2018.
Рішенням Львіського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 позов задоволено частково:
-визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0027614001 від 23.04.2018, № 0027594001 від 23.04.2018, № 0027524001 від 23.04.2018.
- відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0027604001 від 23.04.2018.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 скасувано в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 23 квітня 2018 року №0027604001.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами за результатами якої складено акт № 13/239/4000/3048006003 від 11.04.2018 року. Перевірка проводилась у магазині-кафе, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_2
На підставі вказаного акту перевірки винесено:
-податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 № 0027614001 на суму 1 грн. (за порушення ст.3 п.1.2 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР);
-податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 № 0027604001, на суму 10000грн. (за порушення вимог Постанови Кабінету міністрів України від 30.10.2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»);
-податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 № 0027594001, на суму 17000 грн. (за порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
- податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 № 0027524001, на суму 17000 грн
(за порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що факт продажу алкогольного напою без застосування реєстратора розрахункових операцій не підтверджено документально (не складено акт, не підтверджено показами свідків, не зафіксовано розбіжностей між кількістю касових (фіскальних) чеків та сумою готівки в касі магазину за реалізовані товари станом на час фактичної перевірки).
Судами враховано, що зберігання позивачем алкогольних напоїв з акцизною маркою попереднього зразка, термін придатності якої закінчився, не може вважатися тотожним зберіганню немаркованої акцизної продукції. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що до справи долучено фото пачки (коробки) з-під сигар з наклеєною внизу маркою акцизного податку, спростував доводи відповідача про зберігання/реалізацію тютюнових виробів без марки акцизного податку.
Також, судами попередніх інстанцій враховано, що закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації та не містить чіткого та однозначного визначення місця знаходження (зберігання) первинних облікових документів на товар, тоді як відповідачем не доведено факту того, що фізичною особою підприємцем не ведеться облік товарних запасів.
Разом з цим, Восьмим апеляційним адміністративним судом встановлено, що відсутні належні, допустимі і беззаперечні докази, які б підтверджували реалізацію позивачем алкогольного напою за ціною, нижчою від встановленою мінімальної роздрібної ціни на такий напій.
З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про скасування податкових повідомлень-рішень № 0027614001 від 23.04.2018, № 0027594001 від 23.04.2018, № 0027524001 від 23.04.2018, № 0027604001 від 23.04.2018.
Головне управління ДФС у Львівській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1610.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №813/2013/18, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволені позову.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №813/2013/18 є вимога про скасування податкових повідомлень - рішень№ 0027614001 від 23.04.2018, № 0027594001 від 23.04.2018, № 0027524001 від 23.04.2018, № 0027604001 від 23.04.2018 на загальну суму 44001,00 грн.
Отже рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1610.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №813/2013/18 - не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1610.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №813/2013/18.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова