28 березня 2019 року місто Київ
справа № 757/51604/18-ц
провадження №22-ц/824/2903/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - ШкоріноїО.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Станішевської Б.В.
сторони:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»
відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань
реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська
державна адміністрація) ОСОБА_2,
відповідач - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської
ради (Київська міська державна адміністрація)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова ВладиславаВолодимировича - адвоката Савчака Ярослава Олеговича
на ухвалу Печерського районного суду міста Києва про відмову у відкритті провадження, постановлену 22 жовтня 2018 року у складі судді Батрин О.В.,
у справі за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «Дельта Банк» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_6 про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити дії,-
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_6 про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник позивача - адвокат Савчак Я.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі посилався на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права.
Зазначив, що спірні правовідносини між позивачем та ОСОБА_6 пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, а саме: кредитного договору, а тому даний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, а тому має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Оскільки рішення ухвалене за відсутністю учасників справи, то датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що за суб'єктним складом, а також виходячи з предмету позову, спір, який виник між банком та державним реєстратором є публічно-правовим, а тому в порядку цивільного судочинства не підлягає розгляду.
Колегія суддів вважає висновки суду правильними та такими, що відповідають вимогам процесуального права.
Звертаючись до суду з позовом ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. зазначав, що представник банку звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо державної реєстрації права власності на квартиру, в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». До заяви банком було додані всі передбачені законом документи, що необхідні для здійснення державної реєстрації, зокрема іпотечний договір № 2706/0508/71-255-Z-1 від 16 травня 2008 року, лист вимогу від 30 листопада 2017 року за вихідним № 02.4.1/2035/17 та повідомлення про вручення поштового відправлення. 23 квітня 2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 40769161, посилаючись на те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.. Вважає таке рішення державного реєстратора протиправним, оскільки його дії суперечать засадам державної реєстрації прав, які передбачені Законом України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Тобто позивачем оскаржується рішення та дії державного реєстратора щодо відмови у державній реєстрації права власності на майно, передане власником в іпотеку банку.
Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.19 КАС України исдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження йогой ого рішень( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у конктексті статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб'єктивного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц).
Предметом позову у цій справі є оскарження позивачем рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру.
Отже, у даній справі виникли саме публічно-правові відносини, оскільки державний реєстратор діє як суб'єкт владних повноважень, рішення якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява ПАТ «Дельта Банк» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити дії не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги про те, що правовідносини, які існують між банком та ОСОБА_6 випливають із невиконання цивільно-правової угоди, а тому даний спір не є публічно-правовим, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки порушення своїх прав позивач вбачає в наслідках, спричинених рішенням суб'єкта владних повноважень, яке він вважає неправомірним, ці наслідки не призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, не мають майнового характеру.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для відкриття провадження у справі, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на їх правильність, а тому підлягають відхиленню.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотримання норм діючого законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-382, 384, 390, ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - адвоката Савчака ЯрославаОлеговича - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року про відмову у відкритті провадження - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус