№ справи: 759/3399/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5457/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Журибеда О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
01 квітня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 січня 2019 року,
встановив:
у березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором позики.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 21 травня 2018 року позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з договором позики в розмірі 43 659 грн. 00 коп., пеню в розмірі 100 280 грн. та судовий збір.
У липні 2018 року адвокат Масютін С.О. від імені відповідача ОСОБА_4 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 03 вересня 2018 року було залишено без руху.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 03 січня 2019 року заяву про перегляд заочного рішення було повернуто.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Частиною 2 ст. 367 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи заяву про перегляд заочного рішення, подану Масютінім С.О. від імені ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що її недоліки у встановлений ухвалою суду строк відповідачем усунуті не були.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Положення ч. 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як вбачається з матеріалів справи, заява про перегляд заочного рішення була подана до суду адвокатом Масютіним С.О. від імені ОСОБА_4 На підтвердження своїх повноважень адвокатом було надано копію ордеру на надання правової допомоги.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Частиною 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання заяви про перегляд заочного рішення, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Такий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року (справа №811/1507/18).
В даному випадку, з наданої до суду світлокопії ордеру неможливо встановити обсяг повноважень адвоката. Крім того, ордер скопійовано лише з однієї сторони, що також позбавляє суд можливості перевірити, чи застережено в ньому обмеження повноважень. Оригіналу ордеру матеріали справи не містять. На вказані обставини судом першої інстанції уваги звернуто не було.
Частиною 5 ст. 272 ЦПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху була постановлена судом без виклику учасників відповідно до вимог процесуального закону. Разом з тим, із копії супровідного листа про направлення ухвали відповідачу ОСОБА_4 та адвокату Масютіну С.О. видно, що судом було зазначено лише адресу адвоката, тоді як за зареєстрованим місцем проживання відповідача судове рішення не направлялось.
Матеріали справи містять конверт, направлений судом на ім'я ОСОБА_4 за адресою адвоката Масютіна С.О., який повернувся до суду без вручення з відміткою про закінчення терміну зберігання.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначав, що йому не було відомо про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху, а матеріали справи доказів на спростування вказаних доводів не містять.
Крім того, статтями 284, 288 ЦПК України встановлено порядок перегляду заочного рішення та визначено право відповідача оскаржити його в апеляційному порядку лише після залишення судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повернення заяви, поданої адвокатом Масютінім М.В., без належної перевірки його повноважень та за відсутності даних про отримання копії ухвали 03 вересня 2018 року особисто відповідачем, призвело до порушення права ОСОБА_4 на перегляд заочного рішення, яке також було ухвалене судом без його належного повідомлення.
Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали
В даному випадку оскаржувана ухвала суду була постановлена за неповного з'ясування обставин справи та без належного дотримання норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, а тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 січня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді