Справа № 369/5635/17 Головуючий в суді І інстанції УсатовД.Д.
Провадження № 22ц-824/1959/19 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
28 березня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Іванової І.В. та Матвієнко Ю.О.,-
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором виконання робіт,-
У травні 2017 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши, 24 червня 2016 року, між ним та відповіачем ОСОБА_3 було укладено договір № 6070, за яким він зобов'язався виконати ремонтні роботи у квартирі відповідача, а останній в свою чергу зобов'язався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх відповідно до графіку оплати робіт. Вказує, що попри встановлений в п.3.1. та п.3.2. договору графіку оплат, станом на сьогоднішній день відповідач сплатив лише 29 000,00 грн. та надав 15 000, 00 грн., тому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованості за договором в розмірі 110 204,52 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2018 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 110 204, 52 грн. заборгованості за виконані роботи та 1102, 05 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із цим рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на те, що він розрахувався із позивачем у повному обсязі за виконані ним роботи шляхом перерахування коштів субпідряднику ОСОБА_5, крім того вказує, що оскільки між сторонами визначений обов'язок передплати перед виконанням робіт, то заборгованості не могло виникнути, оскільки інакше ФОП ОСОБА_4 не виконав би ці ремонтні роботи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором і виконав усі ремонтні роботи, однак відповідач не здійснив повну оплату виконаних робіт, через що позов підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 червня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 6070, за яким позивач зобов'язався виконати ремонтні роботи на об'єкті відповідача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а Відповідач, в свою чергу зобов'язався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх відповідно до графіку оплати робіт.
Умови та графік оплати робіт, встановлених п. 3.1. Договором, є наступними:
-25 % вартості цього Договору Замовник сплачує у день підписання Договору в якості передоплати;
-25 % вартості Договору Замовник сплачує Виконавцю до виконання підготовчих та демонтажних робіт, електромонтажних та сантехнічних робіт;
-25 % вартості Договору Замовник сплачує Виконавцю до виконання всіх чистових та малярних робіт;
- 25 % вартості Договору Замовник сплачує по завершенню всіх робіт вказаних в Кошторисі, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору, ціна за всі роботи по цьому Договору складає 116 153,52 грн. (сто шістнадцять тисяч сто п'ятдесят три гривні п'ятдесят дві копійки) та визначена у Кошторисі, який є невід'ємною частиною даного Договору.
П. 3.3. Договору встановлено суми оплат відповідно до п. 3.1. Договору, які є наступними:
- сума передоплати за роботи складає 29038,40 грн. (Двадцять дев'ять тисяч тридцять вісім гривень сорок копійок);
- частковий залишок 25% складає 29038,40 грн. (Двадцять дев'ять тисяч тридцять вісім гривень сорок копійок);
- частковий залишок 25% складає 29038,40 грн. (Двадцять дев'ять тисяч тридцять вісім гривень сорок копійок);
Попри встановлений в п.3.1. та п.3.2. Договору графіку оплат, станом на сьогоднішній день Відповідач сплатив лише 29000 (двадцять дев'ять тисяч) грн.00 коп., та надав 15000 (п'ятнадцять тисяч) гри. 00 коп.
Згідно до 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з підпунктом 2.2.6 пункту 2.2 Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити Виконавцю вартість виконаних робіт.
З вищевикладеного видно, що Замовником були порушені умови Договору та Закону, а саме статті 525 ЦК України та п.2.2.6, п.3.1. та 3.2. Договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав всі роботи за договором, перелік яких зазначених в кошторисі до договору, чого відповідач не заперечує.
Отже, станом на сьогоднішній день залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 110 204 грн. 52 коп.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов укладеного між ними договору
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.
Згідно ч. 1ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1ст. 903 ЦК України).
Статтею 906 ЦК України передбачена відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг, у виді відшкодування збитків, завданих замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилось неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін.
В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1ст. 625 ЦК України).
У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши наявні у справі докази та встановивши обставини у справі, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки жодних належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження факту оплати відповідачем виконаних позивачем робіт у матеріалах справи немає, при цьому, надані апелянтом копії електронних листів не можуть вважатися допустимими і достовірними доказами у розмінні статей 78-79 ЦПК України, оскільки з них неможливо встановити наявності згоди сторін щодо умов, порядку виконання робіт та розрахунків між сторонами.
Крім того, посилання апелянта на те, що він сплачував кошти субпідряднику ОСОБА_5, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в укладеному між сторонами договорі на виконання робіт не передбачено можливості залучення субпідрядника та не встановлено можливості оплати цих коштів іншим особам окрім ФОП ОСОБА_4
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права, та не містять посилань на докази, які б спростували установлені судом обставини, що мають значення для вирішення спору.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: