апеляційне провадження №22-ц/824/3356/2019
справа №752/6897/18
29 березня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго", на рішення Голосіївського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Чередніченко Н.П. 04 грудня 2018 року,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за не обліковану електричну енергію,-
встановив:
В квітні 2018 року ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 7042,93 грн. боргу за не обліковану електричну енергію.
Вимоги обґрунтовує тим, що 31 жовтня 2014 року за адресою споживача виявлено порушення - пошкодження пломб електропередавальної організації на клемній кришці розрахункового приладу обліку та на фасадному ящику з обліковими автоматами, у зв"язку із чим складено Акт про порушення №34867.
Акт про порушення розглянуто комісією з розгляду актів, його визнано правомірним та вирішено провести розрахунок вартості електричної спожитої з порушенням ПКЕЕН відповідно до п.3.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією за формулою 3.1, за наслідком чого нараховано 7042,93 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", яке є правонаступником ПАТ "Київенерго", подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Посилається на помилковість висновків суду про пропуск позовної давності. Вказує, що відповідач мав сплатити заборгованість до закінчення 30 днів з моменту отримання повідомлення про сплату заборгованості (отримав 19 грудня 2014 року), отже перебіг позовної давності розпочався 20 січня 2015 року та постачальник електричної енергії 29 травня 2017 року звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, але ухвалою від 12 січня 2018 року відмовлено у його видачі, таким чином поданням заяви про видачу судового наказу перервався строк позовної давності. Окрім того вказує, що відповідач не звертався до суду із заявою про застосування строків позовної давності.
Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач оскаржував акти про порушення ним ПКЕЕН та протокол №34867 від 31 жовтня 2014 року.
Вказує, що лічильник після виявлення порушення був демонтований, проведено його експертизу та визнано непридатним для подальшого використання
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 367 ЦК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" здійснювалось постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1.
31 жовтня 2014 року за цією адресою, в присутності ОСОБА_3, представниками ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" виявлені порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН): пошкодження пломб держспоживстандарту, пошкодження пломб енергопередавальної організації на клемній кришці, про що складено Акт №34867 про порушення Правил користування електричної енергії для населення, з яким ознайомлено ОСОБА_3, яка є власницею іншої половини будинку.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 був власником та споживачем послуг за вказаною адресою, зокрема, в період складення акту, матеріали справи не містять, як і не містять доказів на підтвердження уповноваження ОСОБА_3 бути представником при огляді електролічильника в будинку.
З матеріалів справи убачається, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2011 року у справі №2-178/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус КМНО Сергієнко С.С. про розірвання договорів купівлі-продажу, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про зменшення ціни договору купівлі-продажу вирішено:
Розірвати укладені між ОСОБА_2 до ОСОБА_4 договори купівлі-продажу від 20 грудня 2006 року 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 1/2 частини земельної ділянки від площі 0,0705 га за цією ж адресою. Зобов'язання сторін за договорами припинено. Передано ОСОБА_2 1/2 частину будинку 1/2 частину земельної ділянки.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 08 листопада 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 листопада 2011 року скасовано, рішення суд першої інстанції залишено в силі.
Згідно із мотивувальною частиною рішенні, за даними характеристики, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації нерухомого майна 07 липня 2006 року для відчуження майна, яким є житловий будинок за вказаною адресою, зареєстровано право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині за кожним, а також Голосіївським районним судом міста Києва 24 грудня 2008 року ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про виділ частки зі спільного майна подружжя та поділ житлового будинку за варіантами, який було погоджено співвласниками будинку.
На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3, яка була присутньою при огляді лічильника, що встановлений на частині домоволодіння, яке їй не належить, не є належною особою - представником власника.
Відповідно до даних Акту перевірки усунення порушень Правил користування електричної енергії для населення від 31 жовтня 2014 року, СВП "Київські електричні мережі" РЕМ "Південний" в присутності споживача ОСОБА_3 усунуто порушення зафіксовані в акті від №34867. Споживач ОСОБА_3 пломби на зберігання прийняла та отримала копію акта.
10 грудня 2014 року проведено засідання комісії з розгляду Акта про порушення правил користування електричною енергією для населення, про що складено Протокол №5347. З даних протоколу убачається, що встановлено порушення споживачем на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 Правил користування електричної енергією. Споживач під час проведення засідання комісії відсутній. За результатами засідання комісії вирішено провести нарахування згідно із п.3.4 та за формулою 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (ПКЕЕН) та на підставі здійсненого розрахунку визначено суму за недонараховану електроенергію в розмірі 7042,93 грн.
Доказів на підтвердження виклику на засідання комісії ОСОБА_2, як споживача, матеріали справи не містять.
16 грудня 2014 року на ім"я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 направлено повідомлення щодо виявлених порушень та вимогу про необхідність сплати боргу за використання не облікованої електричної енергії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що ОСОБА_2 є собою, яка має відповідати за цим позовом, не визначено належний суб"єктний склад сторін, та дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суд також зазначив про заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, проте, мотивуючи тим, що у позові відмовлено з підстав його недоведеності, відмовив у застосуванні відповідних наслідків.
З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України "Про електроенергетику", а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положенням частини другої статті 27 зазначеного Закону України відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної енергії.
Відповідно до положень пункту 3.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатору тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів).
Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою (п.15 ПКЕЕН).
У разі визнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку, факту зумисного пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи тавр про повірку приладів обліку (у разі встановлення таких пломб та зазначення їх в акті про збереження пломб), складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, який підтверджує факт установлення і передачу на збереження приладів обліку і пломб), факту зумисного пошкодження приладів обліку, про що окремо зазначається в акті про порушення, підтвердження експертизою зазначених порушень ПКЕЕН необов'язкове (п.17 ПКЕЕН).
Відповідно до даних Акту від 31 жовтня 2014 року (а.с.95) у зв"язку із сумнівами правильності роботи лічильника його вирішено направити на експертизу в ЦЕО. Згідно із цим актом споживачем вказано ОСОБА_3 Згідно із написом на акті ОСОБА_3 просила провести експертизу без її участі.
11 листопада 2014 року складено Акт проведення експертизи лічильників електроенергії, згідно із яким встановлено наявність втручання в роботу лічильника внаслідок пошкодження (перетискання) пломб держповірки та виробника отримано несанкціонований доступ до конструкцій лічильника. Метрологічні параметри не відображають класу точності (протокол №1381 від 11 листопада 2014 року). Максимальна похибка складає - 59,09%.
На зворотному боці Акту експертизи зазначено, що експертиза проводилась без представника споживача згідно його письмового звернення в акті-повідомленні №34867 від 31 жовтня 2014 року.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що саме ОСОБА_2 є особою, яка має відповідати за цим позовом. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування таких висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги в частині застосування судом наслідків спливу позовної давності є безпідставними та відхиляються колегією суддів. Суд першої інстанції відмовив у позові за його недоведеністю, у застосуванні позовної давності відмовив, навівши відповідні мотиви.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач оскаржував акти про порушення ним ПКЕЕН та протокол №34867 від 31 жовтня 2014 року, відхиляються колегією суддів, оскільки зазначене не звільняє позивача від обов"язку доведення обґрунтованості заявлених ним вимог.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що сам по собі Акт про порушення має на меті фіксацію певних обставин, не встановлює для споживача будь-яких обов"язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки. Протокол засідання комісії також є фіксацією заподіяних внаслідок не облікованої електроенергії збитків. Заперечувати проти процедури складання цих документів або визначених у них даних і обставин, має споживач або особа, стосовно якої ці обставини встановлені. Проте з наданих позивачем актів та протоколу №34867 від 31 жовтня 2014 року не убачається, що такі складено відносно ОСОБА_2
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго", залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 29 березня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В.Соколова