Справа № 369/839/19 Суддя в І-й інстанції Хрипун С.В.
Провадження № 33/824/991/2019 Суддя в 2-й інстанції Ігнатюк О.В.
25 березня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2019 року, -
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2019 року на
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень;
стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він, 17 грудня 2018 року, близько 13 години 15 хвилин, в с. Стоянка, Києво-Святошинського району Київської області, керуючи автомобілем марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг вул. Київської та вул. Дачної, виїжджаючи з другорядної дороги по вул. Київська на перехресті з головною дорогою, в порушення вимог п.п. 10.1, 16.11 ПДР України, перед початком руху не переконався у безпечності маневру, не надав переваги у русі автомобілю марки «Hyundai», номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі та здійснював поворот ліворуч, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Указав на те, що суддя місцевого суду у постанові вказав про те, що подія мала місце 17.12.2018 року, однак фактично вона мала місце 27.12.2018 року. Окрім цього вважав, що суд формально у якості доказів його вини поклав протокол про адміністративне правопорушення від 17.12.2018 року та пояснення водія автомобіля «Hyundai» від 17.12.2018 року, що також не відповідає дійсності, оскільки подія мала місце 27.12.2018 року. ОСОБА_2 звернув увагу також на те, що суд визнав його винним у порушенні п.п. 10.1, 16.11 ПДР України, однак у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.12.2018 року йому у вину було поставлено лише порушення п.10.1 ПДР України. Окрім цього апелянт вважав, що саме дії водія «Hyundai» перебували у причинному зв'язку із наслідками у виді зіткнення транспортних засобів. Вказав на те, що виїжджаючи із другорядної на головну дорогу, увімкнув світловий покажчик повороту, виконавши вимоги п.п. 10.1, 16.11 ПДР України почав повертати наліво та в цей час на великій швидкості, без увімкненого сигналу світлового покажчика повороту відповідного напрямку руху водій автомобіля «Hyundai» почав різко повертати та не вжив жодних заходів для уникнення зіткнення транспортних засобів. Вважав, що саме порушення вимог п.п. 2.3 «б», 9.2, 10.1, 12.2 ПДР України допущені водієм автомобіля «Hyundai» перебували у причинному зв'язку із наслідками у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Просив постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Вислухавши пояснення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, який апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а постанову судді без зміни;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити у собі зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, цих вимог закону у повній мірі дотримано не було.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення від 27.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 поставлено у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, яке проявилося у тому, що він, в с. Стоянка, керуючи автомобілем «Volvo», по вул. Київська, в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, на перехресті з вул. Дачна, перед початком руху не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем «Hyundai», номерний знак НОМЕР_2, який рухався по вул. Дачна та здійснив поворот ліворуч.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, зіткнення транспортних засобів відбулося на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, правила проїзду яких, регламентовано Розділом 16 ПДР України.
Та обставина, що ОСОБА_2 поставлено у вину порушення п.10.1 ПДР України, тобто порушення пункту Розділу ПДР України, який регламентує початок руху та зміну його напрямку, на думку Апеляційного суду, порушує право ОСОБА_2 на захист і є безумовною перешкодою для розгляду справи по суті, встановлення істини та прийняття обґрунтованого рішення.
Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення від 27.12.2018 року, не містить точних даних щодо місця адміністративного правопорушення із зазначенням пріоритетності доріг по яких рухалися учасники дорожньо-транспортної пригоди.
Так, Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 поставлено у вину порушення п. 10.1 ПДР України, яке мало місце 27.12.2018 року в с. Стоянка на перехресті вул. Київська та вул. Дачна Наведене формулювання правопорушення унеможливлює зробити однозначний висновок про те, у чому конкретно полягали порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_2, які би перебували у причинному зв'язку із наслідками у виді зіткнення транспортних засобів.
Апеляційний суд вважає, що формулювання правопорушення, яке не містить чіткого посилання на порушення правил дорожнього руху, яке ставиться у вину особі, а також місця його вчинення, тобто не містить необхідних елементів, передбачених ст.256 КУпАП, унеможливлює і реалізацію ефективного захисту особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Не зважаючи на указані недоліки сформульованого правопорушення, справа була розглянута суддею із винесенням постанови про винуватість ОСОБА_2 При цьому, у постанові були зазначені суперечливі дані щодо часу вчинення адміністративного правопорушення, які не узгоджуються із матеріалами справи та щодо сутності порушення вимог ПДР України, які не узгоджуються із сформульованим правопорушенням.
Враховуючи той факт, що суд не в праві самостійно формулювати адміністративне правопорушення, а указані вище обставини унеможливлюють повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи в судовому засіданні, постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2019 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню до Управління патрульної поліції в Київській області для проведення додаткової перевірки в процесі якої, необхідно усунути наведені недоліки.
У ході вчинення дій, направлених на усунення недоліків протоколу про адміністративне правопорушення, необхідно звернути увагу на наступне:
- вказівка на те, що ДТП сталася в с. Стоянка на перехресті вул. Київська та вул. Дачна не містить достатньої інформації для ідентифікації місця дорожньо-транспортної пригоди та розуміння пріоритетності доріг по вказаним вулицям;
- сутність порушення, яке може бути поставлене у вину ОСОБА_2, проявилось у порушенні порядку проїзду перехресть, який урегульований Розділом 16 ПДР України.
Керуючись ст. 294 КУпАП, Апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2019 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Ухвалити у цій справі нову постанову.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 369/839/19 про притягнення ОСОБА_2 повернути до Управління патрульної поліції в Київській області для належного дооформлення, у процесі якого виконати вказівки, викладені у мотивувальній частині цієї постанови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.