Справа № 428/2769/17
Провадження №2-а/428/92/2019
28 березня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Поломаної В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до УПП в м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному про скасування постанови серії АР №696071 від 09.03.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.03.2017 року інспектором УПП у м. Сєвєродонецьку. Лисичанську та Рубіжному ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії АР №696071 від 09.03.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП, за те, що він, 09.03.2017 року о 16-20 год. в м. Сєвєродонецьку по вул. Енергетиків, 52, керуючи транспортним засобом Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух по тротуару та не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або документів, які їх заміняють, чим порушив п. 2.1. та 11.13 Правил дорожнього руху України. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню. Просив суд скасувати зазначену постанову, а справу закрити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 ст. 293 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
В судовому засіданні встановлено, що інспектором УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було винесено постановою серії АР №696071 від 09.03.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., оскільки останній, керуючи належним йому транспортним засобом не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або документів які його заміняють.
Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція).
Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв у відповідності до вимог ст.ст. 222, 258 КУпАП та Інструкції.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до п.2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій було надано відеозапис з місця події.
Оцінюючи надані докази, беручи до уваги ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 24.01.2019 року, суд вважає, що відеозапис не є допустимим доказом.
У статті 283 КУпАП встановлено вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Так, зокрема, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити також відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Відповідачем був наданий відеозапис з місця події, проте в порушення вимог ч.3 ст.283 КУпАП в постанові серії АР №696071 від 09.03.2017 року відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено цей відеозапис.
За таких обставин з урахуванням приписів ч.1 ст.74 КАС України суд приходить до висновку, що наданий відповідачем відеозапис є недопустимим доказом і не бере його до уваги.
Суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст.77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1, що є підставою для скасування постанови АР №696071 від 09.03.2017 року.
Щодо решти доводів позивача слід відзначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297, Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст.126 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 зі змінами та доповненнями, суд,-
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.
Скасувати постанову АР №696071 від 09.03.2017 року та закрити справу.
Рішення може бути оскаржене в Першому апеляційному адміністративному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 11, кв. 258, паспорт серії ЕК №396524.
Відповідач: Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному, місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8.
Суддя Ж. І. Кордюкова