28.03.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/107/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр",
юридична адреса: вул.Стара Максимівка, 29, с.Максимівка,
Збаразький район, Тернопільська область, 47372;
поштова адреса: вул. Піскова, 7, м.Тернопіль, 46011;
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт",
участок Щивки, 2/24, с.Поляниця, місто Яремче,
Івано-Франківська область, 78593;
про стягнення 313 549,99грн - основний борг, 6 933,20грн - інфляційні втрати, 2 319,00грн - 3% річних,
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 - старший юрисконсульт, (довіреність №10 від 27.03.2019);
від відповідача: не з"явився.
Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт" про стягнення 350 635, 04грн, з яких: 313 549,99грн - основний борг, 27 832,85грн - пеня, 6 933,20грн - інфляційні втрати, 2 319,00грн - 3% річних за неналежне виконання грошового зобов"язання за договором №23/07/2018-2 від 23.07.2018.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” від 09.12.2010, “Чуйкіна проти України” від 13.01.2011).
Представник позивача в судовому засіданні подав додаткові пояснення б/н (вх№5837/19) від 28.03.2019, в яких просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення 27 832,85грн - пені. Судом на підставі частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України надано дозвіл позивачу на подання додаткових пояснень, враховано аргументи викладені в них та згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, який надає право позивачу, зокрема зменшити розмір позовних вимог, прийнято зменшення позовних вимог, а спір вирішується відповідно до зменшеної ціни позову - 322 802, 19грн, з яких: 313 549,99грн - основний борг, 6 933,20грн - інфляційні втрати, 2 319,00грн - 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилається на:
- укладення між сторонами договору №23/07/2018-2 від 23.07.2018 на виконання умов якого позивач згідно видаткових накладних №5107 від 02.08.2018, №5108 від 03.08.2018, №5112 від 04.08.2018, №5129 від 06.08.2018, №5158 від 07.08.2018, №5194 від 08.08.2018, №5195 від 09.08.2018, №5245 від 10.08.2018, №5246 від 11.08.2018, №5322 від 13.08.2018, №5515 від 18.08.2018, №5516 від 19.08.2018, №6531 від 03.10.2018, №6548 від 04.10.2018, №6573 від 05.10.2018, №6574 від 06.10.2018, №6671 від 10.10.2018, №6710 від 11.10.2018, №6727 від 12.10.2018, №6728 від 13.10.2018, №6729 від 14.10.2018, №6730 від 15.10.2018, №6857 від 18.10.2018, №6874 від 20.10.2018, №6875 від 21.10.2018, №6974 від 23.10.2018, №7070 від 31.10.2018, №7144 від 02.11.2018 поставив відповідачу товар (мінеральний порошок) на загальну суму 1 666 049,99грн;
- неналежне виконання відповідачем взятого на себе зобов"язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар, внаслідок чого неоплаченою залишилась його вартість в розмірі 313 549,99грн (1 352 500,00грн відповідачем сплачено);
- приписи частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України на підставі яких за неналежне виконання грошового зобов"язання відповідачу нараховано 6 933,20грн - інфляційних втрат, 2 319,00грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовує приписами статей 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, статей 193, 265 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалами суду від 04.02.2019, 05.03.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень 08.02.2019, 12.03.2019. Своїм правом наданим статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позовну заяву, як і будь-яких доказів в підтвердження заперечень проти позову в т.ч. контррозрахунку заявлених до стягнення сум основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат - суду не подав.
За таких обставин, беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
Фактичні обставини справи вказують на те, що між Приватним акціонерним товариством "Тернопільський кар'єр" (продавець/позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт" (покупець/відповідач) укладено договір №23/07/2018-2 від 23.07.2018 у відповідності до умов якого, продавець постачає покупцю товар, а покупець приймає товар та оплачує його на умовах даного договору (пункт 1.1. договору).
Кількість та ціна товару, умови та строк поставки, умови та строк оплати товару, зазначаються в специфікаціях, що є невід"ємними частинами договору (пункти 1.3., 6.1. договору)
Матеріали справи містять належним чином оформлені, підписані без жодних зауважень та скріпленні печатками сторін видаткові накладні №5107 від 02.08.2018, №5108 від 03.08.2018, №5112 від 04.08.2018, №5129 від 06.08.2018, №5158 від 07.08.2018, №5194 від 08.08.2018, №5195 від 09.08.2018, №5245 від 10.08.2018, №5246 від 11.08.2018, №5322 від 13.08.2018, №5515 від 18.08.2018, №5516 від 19.08.2018, №6531 від 03.10.2018, №6548 від 04.10.2018, №6573 від 05.10.2018, №6574 від 06.10.2018, №6671 від 10.10.2018, №6710 від 11.10.2018, №6727 від 12.10.2018, №6728 від 13.10.2018, №6729 від 14.10.2018, №6730 від 15.10.2018, №6857 від 18.10.2018, №6874 від 20.10.2018, №6875 від 21.10.2018, №6974 від 23.10.2018, №7070 від 31.10.2018, №7144 від 02.11.2018 з яких вбачається поставка позивачем та отримання відповідачем товару (мінерального порошку) на загальну суму 1 666 049,99грн.
Проте доказів оплати відповідачем вартості поставленого в період жовтень - листопад 2018 товару в сумі 313 549,99грн суду не подано.
Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку вартості поставленого товару в розмірі 313 549,99грн, а також застосування до відповідача наслідків неналежного виконання грошового зобов"язання обумовлених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді 6 933,20грн - інфляційних втрат, 2 319,00грн - 3% річних.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Договір №23/07/2018-2 від 23.07.2018 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).
В силу статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Як вказують приписи частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Термін виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі- продажу, встановлений спеціальною нормою права частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України відповідно до якої, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Беручи до уваги те, що строк оплати товару сторонами у договорі №23/07/2018-2 від 23.07.2018 не встановлено, а специфікацію до договору про умови оплати товару, поставленого в період жовтень - листопад 2018 суду не подано (наявна в матеріалах справи специфікація № 1 до договору стосується поставки товару протягом серпня 2018), то за переконанням суду в силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України відповідач мав провести розрахунок з позивачем після отримання товару.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Зважаючи на те, що відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, доказів належного виконання свого грошового зобов"язання у строк встановлений законом не надав, доводи позивача не спростував, то вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 313 549,99грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином то на сторону, яка допустила неналежне виконання покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.
Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем правомірно нараховано відповідачу за неналежне виконання грошового зобов"язання 3% річних за період з 03.11.2018 по 31.01.2019 від суми боргу - 313 549,99грн в розмірі 2 319,00грн та 6 933,20грн - інфляційних втрат за аналогічний період у відповідності до розрахунку (а.с.14), який перевірено судом та визнано арифметично правильним.
З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином на основі вище сказаного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 313 549,99грн - основного боргу, 6 933,20грн - інфляційних втрат, 2 319,00грн - 3% річних.
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625-629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт" про стягнення 322 802, 19грн - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт", участок Щивки, 2/24, с.Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593 (ідентифікаційний код 38006889) на користь Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр", вул.Стара Максимівка, 29, с.Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область, 47372 (ідентифікаційний код 00292623) 313 549,99грн (триста тринадцять тисяч п"ятсот сорок дев"ять грн 99коп) - заборгованості, 6 933,20грн (шість тисяч дев"ятсот тридцять три грн 20коп.) - інфляційних втрат, 2 319,00грн (дві тисячі триста дев"ятнадцять грн 00коп.) - 3% річних, 4 842,03грн (чотири тисячі вісімсот сорок дві грн 03 коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 01.04.2019
Суддя С.Кобецька