вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
01.04.2019м. ДніпроСправа № 904/527/19
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 26.03.2019р. про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто", м. Дніпро
про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 205931грн., інфляційної складової в розмірі 2439грн.80коп., 3%річних в розмірі 1702грн.74коп., пені в розмірі 20413грн.68коп., неустойки в розмірі 1357018грн.86коп., штрафу в розмірі 3747944грн.20коп. Суддя Новікова Р.Г.
ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» м. Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» м. Дніпро з позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 205931грн., інфляційної складової в розмірі 2439грн.80коп., 3%річних в розмірі 1702грн.74коп., пені в розмірі 20413грн.68коп., неустойки в розмірі 1357018грн.86коп., штрафу в розмірі 3747944грн.20коп. Загальний розмір позовних вимог дорівнює 5335450грн.28коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору оренди приміщення від 01.02.2018р. щодо сплати орендної плати за користування приміщенням та повернення орендодавцю об'єкта оренди у зв'язку із закінченням строку дії договору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2019р. прийнято позов до розгляду, відкрите провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2019р.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2019р. в підготовчому засіданні проголошено перерву до 02.04.2019р.
На адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 26.03.2019р. про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на рухоме майно, належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» м. Дніпро, в межах суми 2667725грн.14коп.;
- накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» м. Дніпро, в межах суми 2667725грн.14коп., що знаходяться на наступних банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» - №26008050013677 та №26040050002583 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; №26000455033323 у АТ «ОТП Банк», МФО 300528.
У заяві зазначено, що реальна можливість відновлення порушених прав і інтересів позивача у випадку задоволення позову обумовлена виключно наявністю у відповідача майна та грошових коштів, на які може бути звернено стягнення з метою погашення заборгованості.
Обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів із забезпечення позову, заявник посилається на - триваючий характер порушення зобов'язань з оплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг, що свідчить про відсутність намірів товариства вчиняти дії з погашення заборгованості; відсутність у власності відповідача нерухомого майна або будь-яких автотранспортних засобів, на які можливо в майбутньому звернути стягнення у разі задоволення позовних вимог (згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з Єдиного державного реєстру МВС про володіння транспортними засобами фізичною або юридичною особою).
На підставі викладеного, заявник наполягає на тому, що забезпечення можливо здійснити виключно шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача у банківських установах та шляхом накладення арешту на рухоме майно, відмінне від транспортних засобів, що знаходиться у володінні відповідача або використовується ним у господарській діяльності.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором не може бути підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов'язань відповідачем є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.
Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та рухоме майно відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача.
Відшуковуючи такий баланс, суд виходить з наступного. Статтею 6 Господарського кодексу України передбачено принцип свободи підприємницької діяльності. Саме керуючись цим принципом, позивач вступив у договірні стосунки з відповідачем щодо надання останньому в оренду приміщення площею 1872,10кв.м. При цьому принцип свободи підприємницької діяльності кореспондується з принципом розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України).
Наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» м. Дніпро про стягнення суми в загальному розмірі 5335450грн.28коп., не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов'язує застосування заходів забезпечення позову.
Суд вважає за необхідне зазначити, що доводи позивача про відсутність у відповідача нерухомого майна та автомобільного транспорту, не є тими обставинами, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення. Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позову до суду.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд відмовляє в задоволенні поданої заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 26.03.2019р. про забезпечення позову.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 26.03.2019р. про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на рухоме майно, належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» м. Дніпро, в межах суми 2667725грн.14коп.; накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» м. Дніпро, в межах суми 2667725грн.14коп., що знаходяться на наступних банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» - №26008050013677 та №26040050002583 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; №26000455033323 у АТ «ОТП Банк», МФО 300528.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\ та у на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили 01.04.2019р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Дата підписання ухвали 01.04.2019р.
Суддя ОСОБА_1