Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/535/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Єсіна Сергія Вікторовича, м. Харків
про стягнення коштів 4301,06 грн.
за участю представників :
прокурор: Клейн Л.В., (посв.№051089) від 02.10.18;
позивача: Ткаченко Л.М., за дов.№б/н від 28.12.18;
відповідача; не з'явився.
Керівник Харківської місцевої прокуратури №4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до фізичної особи-підприємця (відповідач) про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України матеріальних збитків в сумі 4 301,06 грн., завданих державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
В обґрунтування позову прокурор вказує, що 10.05.2018 фахівцем Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області складено Розрахунок №26/18 плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту №0004108 від 10.05.2018, яким відповідачу було визначено суму плати за проїзд у розмірі 138,20 євро.Однак, вищевказана плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 4301,06 грн. відповідачем у встановленому законом порядку та строк, визначений у повідомленні від 29.05.2018 сплачено так і небуло, внаслідок чого державі було завдано матеріальні збитки у розмірі 4301,06 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/535/19. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.03.2019 о 10:50.
26.03.2019 року прокурор та представник Державної служби України з безпеки на транспорті підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №005277/1.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив наступне.
10.05.2018 працівниками Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області на автодорозі Н-24 "Благовіщенське-Миколаїв", 211+920 км. проведено габаритно-ваговий контроль згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879) автопроїзду : автомобіль (тягач) марки "VOLVO FH 1242т", модель - сільдовий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1; причеп марки "SCHMITZ SKO 27-А, модель - спеціалізований напівпричіп-рефрижератор-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3.Автопоїздом здійснювалося перевезення товару (кондитерських виборів) з пункту навантаження - с.Солоницівка Дергачівського району Харківської області, в пункт розвантаження - м.Херсон.
Габаритно-ваговий контроль здійснювався під час рейдової перевірки згідно з щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області у період з 07.05.2018 по 13.05.2018 (а.с. 34) погодженого начальником управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, направленням на перевірку №010500 від 05.05.2018 (а.с. 33)
За наслідками вказаного контролю фахівцем Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області складено довідку №0012726 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.05.2018р та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0004108 від 10.05.2018, у якому встановлено, що у вищевказаному автопоїзді перевищено нормативні вагові параметри (а.с.28).
Фахівцем Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області 10.05.2018 було складено Розрахунок №26/18 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту №0004108 від 10.05.2018, яким фізичній особі-підприємцю Єсіну С.В. визначено суму плати за проїзд у розмірі 138,20 євро, що еквівалентно 4301,06 грн.
Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області на адресу відповідача 29.05.2018 за вих.№3130/30-1-18 (а.с.27) було направлено повідомлення з додатками для оплати за проїзд згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0004108 від 10.05.2018р. Однак, відповідачем не було оплачено розраховану плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Прокурором, при зверненні до суду у відповідності до ст. 53 ГПК України було визначено, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, наведено визначені законом підстави для звернення до суду та визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Доводи прокурора щодо неналежного здійснення уповноваженим органом заходів щодо стягнення нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами, визнані судом обґрунтованими.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації. Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги»визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обовязковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий, компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затвердженихпостанов Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх обєктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 р.
У відповідності до пп. 4 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5Правил дорожнього руху.
Згідно п. 22.5Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів здійснюється за спеціальними правилами у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т., здвоєні осі- понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18 т., строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т., а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Як було зазначено вище, Актом №0004108 від 10.05.2018 р. встановлено, що автомобіль (тягач) марки "VOLVO FH 1242т", модель - сільдовий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1; причеп марки "SCHMITZ SKO 27-А, модель - спеціалізований напівпричіп-рефрижератор-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ФОП Єсіну Сергію Вікторовичу мав повну масу 28,2 т, навантаження на осі: 7,6/11,7/8,9/ (при нормі 11,0/11,0/22,0), відстань перезення 691 км. Таким чином, враховуючи те, що нормативно допустиме навантаження на одну з одиничних осей становить 11,7 т., перевищення вагових параметрів вантажного автомобіля склало 0,7 т. (11,7 т. 11т.)
Пунктом 28 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у пятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Згідно розрахунку №26/18 від 10.05.2018р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0004108 від 10.05.2018р., проведеним згідно п. 31-1 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 плата ФОП Єсін С.В. за проїзд автомобіля марки "VOLVO FH 1242т", модель - сільдовий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1; причеп марки "SCHMITZ SKO 27-А, модель - спеціалізований напівпричіп-рефрижератор-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 138,20 євро.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку. Наведена сума еквівалентна 4301,06 грн.
Відповідно до п. 31-1 Порядку, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. Відповідно до п. 26 Порядку кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області на адресу відповідача 29.05.2018 за вих.№3130/30-1-18 (а.с.27) було направлено повідомлення з додатками для оплати за проїзд згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0004108 від 10.05.2018р. Однак, відповідачем розраховану плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 138,20 євро, що еквівалентно 4301,06 грн., не було сплачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.
При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника.
Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема протиправної поведінки відповідача, яка полягає у перевищенні при перевезенні товару в автомобілі марки "VOLVO FH 1242т", модель - сільдовий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1; причеп марки "SCHMITZ SKO 27-А, модель - спеціалізований напівпричіп-рефрижератор-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить відповідачу нормативно-вагових параметрів без достатніх на те правових підстав, безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог законодавства; ; самої шкоди та вини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 4301,06 грн. матеріальних збитків, завданих державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Єсіна Сергія Вікторовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач УК у м.Миколаєві/Заводський р-н/22160100, код отримувача 37992781, ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 899998, р/р 31216216014003) матеріальні збитки в сумі 4301 грн. 06 коп., завдані державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Єсіна Сергія Вікторовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) на користь Прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108, код банку 820172, розрахунковий рахунок 35212041007171) 1921 грн.00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "01" квітня 2019 р. р.
Суддя С.Ч. Жельне