Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"01" квітня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/284/19
Господарський суд Житомирської області у складі судді Маріщенко Л.О.,
перевіривши матеріали позовної заяви
Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Овруцького району
до Фізичної особи підприємця Курсєєва Володимира Миколайовича
про розірвання договорів оренди та про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги, стягнення 13 677,76 грн,
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача, в якому просить:
- розірвати договір оренди визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селища, міста Овруцького району № 40 від 01.07.2016;
- розірвати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги, спожиті орендарем № 40-1 від 01.07.2016;
- стягнути з ФОП Курсєєва В.М. на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Овруцького району заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних в сумі 9 748,34 грн;
- стягнути з ФОП Курсєєва В.М. на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Овруцького району заборгованість по відшкодуванню витрат балансоутримувача за комунальні послуги, спожиті орендарем, з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних в сумі - 3 929,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди по сплаті орендної плати та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги в частині відшкодування вартості наданих комунальних послуг, в результаті чого утворилась заборгованість та у зв'язку з чим позивач просить розірвати вказані договори.
Вивчивши зміст позовної заяви та розглянувши додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі, з огляду на наступне.
В порушення вимог ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України дана позовна заява не містити:
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
- ідентифікаційного коду позивача та Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем, заявлено дві вимоги немайнового характеру про розірвання договору оренди та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги, а також вимогу майнового характеру про стягнення 13 677,76 грн заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних.
Згідно ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 6 ГПК України за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно Закону України "Про судовий збір" , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00грн.).
Таким чином розмір судового збору за дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру, який має сплатити позивач становить 5 763,00 грн.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Отже, належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Згідно п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Натомість як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказу сплати судового збору надано копію платіжного доручення № 192 від 20.03.2019 на суму 1921,00 грн.
Ураховуючи вищевикладене, суд не може прийняти копію платіжного доручення №192 від 20.03.2019 на суму 1921,00 грн як належний доказ, що підтверджують сплату позивачем судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Також, згідно ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. ( ч. 1 ст. 172 ГПК України)
Відповідно до «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно пунктам 59, 61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Натомість, позивачем в підтвердження доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів додано копію фіскального чеку від 25.03.2019 без опису вкладення, що суд не може прийняти як належний доказ.
Крім того, суд зазначає, що згідно зі п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Прохальна частина позовної заяви, крім вимог немайнового характеру, містить вимогу про стягнення з відповідача заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних в сумі 9 748,34 грн та заборгованість по відшкодуванню витрат балансоутримувача за комунальні послуги, спожиті орендарем, з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних в сумі - 3 929,42 грн.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Так, при задоволенні позову в резолютивній частині позову вказуються, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги), неустойки, штрафу, пені та збитків, тобто визначається правова природа відповідних сум.
Виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
З огляду на те, що позивач в прохальній частині позовної заяви не визначає складові частини заявленої суми до стягнення, а лише зазначає загальну суму, суд не має можливості самостійно визначити за якими саме позовними вимогами підлягає порушенню провадження у справі.
Тому позивачу слід чітко та у відповідності до положень чинного законодавства та умов договору формулювати заявлені позовні вимоги, оскільки вони складають предмет спору та саме щодо них приймається судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Територіальному центру соціального обслуговування протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви. Заяву про усунення недоліків з додатками (при наявності) направити відповідачу листом з описом вкладення, докази надати суду.
3. Роз'яснити Територіальному центру соціального обслуговування , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Маріщенко Л.О.
1- в справу
2- заявнику (рек. з повід.)